Пересипане звуками листя скипа норовисто-
диригує сьогодні не будь-хто, - а сам вітровій!
Полилися канони... довкола кружляє все місто..!
І мене також, доле, від танцю утримать не смій!
Доплакує осінь. Уже їй лишилось недовго кропити слізьми листопадові села й міста... Для неї одна тільки є у цім світі дорога, незмінна, холодна, коротка і дуже проста.
сторінка: Філософам
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
Знаєш, Хтось незримий, але вже відчутний
Прагне в світ пробитись, зерням прорости,
І для нас постати існування суттю,
І звести між нами в Вічності мости...