Двоє невагомою ходою, Обійнявшись, осінню ідуть. Впізнаю у них я нас з тобою, В них кохання наше впізнаю. Хай не все, що мріялось, збулося І не поєднала доля нас, Та у нас була чудова осінь - Неповторний, незабутній час.
Осінь, осінь, Мов ліловий сум . Осінь, осінь Я до тебе у піснях несу.
В спогадах я бачу знову й знову Осені мереживо -шиття І тебе з букетиком кленовим, Що ідеш через усе життя.
Осінь, осінь... А на серці щем. Осінь, осінь В спогадах, навіяних дощем.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
