| Розділи новин |
|
Новини та статті - культура [354]
Поезія, література, проза, музика, мистецтво
|
|
Новини та статті: суспільство, політика [817]
Не пов'язане з л-рою та поезією
|
|
Усе навколо нашого поетичного сайту [128]
Поради новим користувачам, оголошення, акції, тощо
|
|
Літературні конкурси, фестивалі, літ. премії, акції [219]
|
|
Вірую... [17]
На релігійну тематику
|
|
Постаті [28]
Про поетів, прозаїків, історичні постаті...
|
|
Зі святом! [155]
Вітаємо зі святами
|
|
Історія, етнографія [29]
Статті на історичну тематику
|
|
Куточок читача, глядача і слухача [42]
Що варто прочитати, переглянути відео, послухати...
|
|
Куточок споживача [124]
Корисні поради, рекомендації
|
|
|
На головну сторінку » "2007 » Лютий » 14"
Поділіться новинами з користувачами!
Вірлена обожнює поезію, особливо твори Ліни Костенко та Грицька Чубая. Любить і прозу, здебільшого фантастику, особливо Дяченків та Сапковського. Перейти до поезії Вірлени Н.Д, Вірлена надала 11 лютого для опублікування 3 поетичні твори: "СНІГОВА КОРОЛЕВА", "ОСТАННЯ ЄВА", "ДО ПИТАННЯ НЕПЕРЕКЛАДНОСТІ" Як представник чоловічої статі, пропоную в новинах Вам вірш ОСТАННЯ ЄВА Зав`язати у вузлик нікчемне нажите добро: Кілька усмішок, кілька удач і розваги словами. Ще найперший Адам не хотів віддавати ребро. І минають віки. А ніщо не змінилось, Адаме. Я свій клуночок-вузлик-надію зібрала сама. Вимагати у Бога побільше тепла? Терпіння? …І кидала монету. І випала - Колима. Врешті-решт, чи не байдуже, де починати спасіння? Що ти хочеш, Адаме? Зі мною – мої гріхи? Вже не шкода тобі для мене одне реберце? …Та гординя – мій гріх – все роздм
...
Читати далі
| |
|
Lili de Leopolis (Орися москва) – молода львівська письменниця, закохана у минуле і мандрівки минулим. Любить музику, театр і звичайно древні цвинтарі. Мріє написати щось геніальне. Сторінка поезії знаходиться за цим лінком Пропоную для Вашої уваги один із кращих творів Львівської поетеси. До речі, у ньому йдеться мова про її місто та осінь. Залиши мене у вічній осені. Ти казав, це місто зветься Львів? Ми ніким, як завжди, не запрошені: Вмерли спадкоємці королів. Лиш привиддя в парку ходять парами: Білолиці, світлі і худі. Душі їх – тумани попід хмарами, Кості – в сотнях потайних ходів. Я не знаю, що між них робитиму: Може навіть з розуму зійду. Поки ти бредеш шляхами битими Я бруківку на вино веду. Всі ці дні, які щораз коротшають,
...
Читати далі
| |
|
|
|
|
|
|