|
|
В розділі матеріялів: 723
Показано матеріялів: 541-560 |
Сторінки: « 1 2 ... 26 27 28 29 30 ... 36 37 » |
|
Семенюк Юлія Сергіївна, народилась 12.02.1994 р., в селі Олієво-Королівка, Городенківського району, Івано-Франківської області. Навчаюсь в Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника.
|
Знов легкоступом близиться Різдво. Поза плече сплива чергова віха...
|
|
Не бийся так у шибку, сніговію,
Не огортай трояндові кущі...
Ще крапелину літечка лелію
На денці білокрилої душі...
|
|
Я так люблю сидіти край вікна
І споглядати невагому зиму,
Коли її холодна пелена
Торкає душу, сонну і незриму...
|
|
Сумує день на білому папері,
Розгорнутому снігом по землі,
І збитими вершками акварелі
Загусли на пошерхлому гіллі...
|
|
Духмяні аромати хвої
Морозна свіжість обійма
На вікнах масляні левкої
Малює пензликом зима...
|
|
Таке оманливе тепло,
Застигнуть недоречні сльози,
Як тільки вранішні морози
Дихнуть крізь плетиво гілок.
|
|
Колись і ти навчишся між рядків
Шукати істин проблиски і тіні,
В безлистій тиші заспаних садів
Ловити звуки-співи солов'їні...
|
|
Ти - печаль осіння на моїй долоні.
Витліле намисто марева думок.
Забуття обійми молено-бездонні
Ніби вже і поруч, але знов за крок...
|
|
Зима в Карпатах.Ух, яка зима!
Які патлаті сніжні кучугури!
Мете-мете і про́світку нема,
Дзвінких бурульок срібні абажури...
|
Не тривож мою душу, скрипалю, Коли вечір задмухує день... Тво́ї ноти - тремкою вуаллю, Сивим ойком - відлуння пісень...
|
|
Зимовий килим ковзає з-під ніг,
Тобі за комір снігу натрусило-
Який чудний!(і посміхаюсь мило,
Так неквапливо струшуючи сніг)...
|
- Хто тут?
- Я, Софіє. – Обізвалася темінь Петровим голосом.
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Адель Станіславська
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Адель
|
Дата: 08.12.2012
|
|
Перші грудневі сніжинки вальсують
У поруділій траві,
Диво-мереживом онде чарують
На лісовім рукаві.
|
|
День попри день, стала Софія веселіти потрошку.
Аж одного вечора, як вертала від Марусі, стрів її на дорозі Петро.
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Адель Станіславська
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Адель
|
Дата: 07.12.2012
|
|
|
- Слава Йсусу Христу! – Привіталася з порога.
- Слава навіки Богу святому, Софієчко! – обізвалася сестричка Ганнуся і кинулася до сповитка, що ховав у собі її племінничка. – Як я скучила за тобою!
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Адель Станіславська
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Адель
|
Дата: 06.12.2012
|
|
|
А під вечір сонні димарі
Розпустили пасма посивілі
І вляглися спати у дворі
Лебедино-сніжні заметілі.
|
|
Поперед батькові очі з'явилися обоє…
- Вуйку Іване, маю до вас справу невідкладну… Хочу просити руки вашої Софії.
- А то чого се така невідкладна справа, хлопче? - Буркнув недоволено Софіїн вітець. – Ще-с відай у войску не служив, а вже женив би-с ся?
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Адель Станіславська
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Адель
|
Дата: 05.12.2012
|
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
