Нд, 22.12.2024, 12:15
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1058]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2700]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [811]
Вірші про мову [282]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [1000]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3395]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [204]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1225]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [319]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4494]
Філософам [1308]
Громадянину [914]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи потрібна зміна часу на годину вперед/назад?
Всего ответов: 438

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

Софія(ч.ІІ)

Поперед батькові очі з'явилися обоє… 
- Вуйку Іване, маю до вас справу невідкладну… Хочу просити руки вашої Софії.
- А то чого се така невідкладна справа, хлопче? - Буркнув недоволено Софіїн вітець. – Ще-с відай у войску не служив, а вже женив би-с ся?
- Не служив… Але женитися маю намір твердий. Прошу, вуйку Йване, не відмовляйте-ми в цій просьбі, бо я люблю Софію, а вона мене…
Іван глипнув на доньку, що мовчки стояла коло Андрія і теребила в руках хустину, не здімаючи очей на батька.
- Що є, Софіє? Се правда? Ти хочеш за него заміж?
- Хочу, тату… - Ледь чутно мовила дівчина.
- Ади яке щістє… Катерино, чуєш? Маємо осьди клопіт...
- Який клопіт, Йванку? – Катерина визирнула з комори, обтрушуючи руки від борошна об запаску.
- А дивись забаглось осим двом дітвакам женитись... 
- Йой, Боже… А то що є? Софіє, що то є, га?
- Нічого, мамо…
Запала мовчанка, аж чути було як пищать комарі, що нароїлися через відчинене вікно знадвору на світло в хаті.
- Не буде сего, Андрію. – Стиха, але твердо мовив Іван. - Молоді ви ще, се раз. А друге те, що не маю я наміру свою Софію за тебе давати. От тобі мій одвіт! Йди собі, хлопче. Не про тебе ся дівка. Знайди собі другу. 
Іван статечно закурив люльку, і випустивши пару кілець сизого диму, примружився на молодих. 
- Тату…
- Що, Софіє?
Софія умовкла. Не сміла відкрити рота на батьків спокій. Знала, що не добрий се знак. Бо завжди, коли був дуже сердитий, удавав з себе спокійного.
- Мусите вуйку дати її за мене, бо як не дасте, встид мати будете.
- Що?! – У Івана від злості аж руки затремтіли. – Та як ти смієш мені в моїй хаті такі слова говорити, га? Ану марш мені з-перед очей моїх!
- Тату, в мене буде дитина!.. – Вигукнула Софія і вмовкла, злякано затамувавши подих.
- Матінко Божа! – Заголосила Іваниха. – А се за що така кара! Оце дівочка нам зробила! То за порядного парубка, ґаздовитого, зрілого йти не хтіла, а з осим недорослим дитинку сотворити вспіла!
- Замовкни, Катерино, стуль писок! Нема чого голосити! – Іван скоро опанував себе і прицикнувши на жінку, став щось живо міркувати.
Молоді стояли, як вкопані. Софія тремтіла, але не плакала. А хлопець стояв гордо підвівши голову, намагаючись не виказати свого немалого хвилювання.
- Женитися, кажеш…- обізвався нарешті Іван. – А родичі твої вже про те знають?
- Знають, вуйку.
- І що казали? – Зблиснув недобрим оком старий.
- Казали, що молоді ми ще, але, як така справа, то не боронять.
- То добре. – Мовив стиха. - Буде Софія твоєю. Тілько ніц вам не дам. Ніц, ані кришки…
За кілька місяців відгуляли скромне весілля. Софіїного встиду ніхто не видів, бо була марна́ , аж світилася. Але злі язики плескали, перешіптуючись поміж себе, що певно така молода худюща, бо в «подолку носить», через те й весілля таке ґальопове Іван з Катериною доньці зробили…
А ще за пару місяців забрали Андрія до війська. А Софія лишилася у невістках коло свекрухи мужа дожидати. Тільки спершу сина, котрого народила в люті морози наприкінці зими, як почала даватися взнаки її доленька люта…

Додав: Адель (05.12.2012) | Автор: © Адель Станіславська
 
Розміщено на сторінці: Проза, Федорів Олександра

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 3056 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 14
avatar
1 Asedo1949 • 12:38, 05.12.2012 [Лінк на твір]
Важко, напевно, прийдеться Софії коло свекрухи. Доля невістки - незавидна... 55555
avatar
4 Адель • 14:39, 05.12.2012 [Лінк на твір]
Нелегко...
Дякую, пані Каиерино!
avatar
2 taisa75 • 12:53, 05.12.2012 [Лінк на твір]
Аделечко, просто СУПЕР! Дуже подобається західна говірка! hands hands hands
avatar
5 Адель • 14:39, 05.12.2012 [Лінк на твір]
Дякую, Таю! :)
avatar
3 Koshkina • 13:01, 05.12.2012 [Лінк на твір]
55555
avatar
6 Адель • 14:39, 05.12.2012 [Лінк на твір]
Дякую, пані Ірино! :)
avatar
7 Oksanka • 15:27, 05.12.2012 [Лінк на твір]
Затамувавши подих чекаю продовження... yes
avatar
9 Адель • 15:45, 05.12.2012 [Лінк на твір]
Далі буде... yes
avatar
8 oduvan4ik • 15:27, 05.12.2012 [Лінк на твір]
Така вона зворушлива і беззахисна ця мила дівчина...Життєва і прониклива історія. flowers-1 55555
avatar
10 Адель • 15:46, 05.12.2012 [Лінк на твір]
Дякую, Наталю! :)
avatar
"Життя прожити - не поле перейти" Люблю читити такі оповідки,до того ж вони у вас файно написані ! 55555 plus1 up
avatar
12 Адель • 18:06, 05.12.2012 [Лінк на твір]
Дякую! :)
avatar
13 suziria • 20:09, 05.12.2012 [Лінк на твір]
Чекаю продовження!
avatar
14 Roksa • 09:22, 06.12.2012 [Лінк на твір]
Колоритна лексика- сюжет замагнетував...цікаво, Аделю! 55555


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Щиро дякую за коментар s-16

leskiv: Пречудова у вас уява. Сподобався вірш. respect

kraynyuk46: Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к

kraynyuk46: Дякую, п. Таміло. table-2       


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz