Еф шістдесЯт-три. Крапка. Дев’ять... Промимрив тихо маніяк... Ну й що, що трупів ціла челядь? Карать мене не слід ніяк. Мене потрібно лікувати, Я кожну жертву полюбив, Неначе діток рідна мати, Їх породив, їх і убив... Суддя посивів з прокурором, Під віски пили молоко, Звільнили вбивцю із фурором, - Спасибі, Ігоре ШтанькО!!!
За Ваш вірш 5.0. За мій - не гнівайтесь - діагноз професійний.
5.0., але: ................................................................................. ............ І завжди щоб знайтися у силі спромогтися на добрі діла. Щоби вогником в темнім тунелі Віра й крапка надії була. 1. Вказана рима є не досить вдалою. Дозвольте запропонувати замість сили-тунелі --- силі-горнилі. Зміст тільки підсилиться. ______________________________________________________________ На сушіть мені крила, гризоти! Я стиснУ вас усіх на долонці. Не страшать мене ваші породи! Я боюсь лиш затемнення Сонця! 2. У позначених червоним рядках відбувся збій ритму вірша, тому (без жодного нав'язування та без бажання образити чи спотворити задум автора) пропоную: Не сушіть мені крила, гризоти! Я крізь пальці на рід ваш дивлюсь, Не страшать мене ваші шизоти, Лиш затемнення Сонця боюсь! ______________________________________________________________ 3. І поясніть мені, будь ласка, у якому значенні читати слово "гризоти"? Я знайшов його у інтернеті, однак, достеменного тлумачення не знаю. Буду вдячний за роз'яснення.
Від цих рядків віднЯло мову, Схиляю голову, Ви варті похвали, Ось де чарівна сила слова, Раз прочитавши, - муз лови... Не менноніт я і не еміш, Та завтра в поле - за кіньмИ, З'орю думки, як сивий леміш, Віршів написані томи...
Так хотілося б... Дуже сподобався Ваш вірш і особливо рядки, які використав у цьому експромті. Незаперечно 5.0.
Неймовірно красиво... - за вікнами І так хочеться час зупинить, Та з листковими ніжними бликами, Розумію, що все лише... мить. Вдячний за коментар. Почервонів, як кленовий листок. Образи підказала taisa75 і природа... Тому справжнє захоплення переадресовую їм...
Абалдєть... Ось такі Ваші вірші я люблю... Тільки, що це у Вас за відповідь: "У мудрої людини мудрі й повчання"? Бачу її вдруге. Це буквально про мудрих?
Я на козі скакав галопом, Вона лиш зрідка бігла рись, За день добрів до Конотопу, І Ти на свинці не барись...
Такі асоціації родяться не просто так. Я не поділяю захоплення "анумівців". Вірш, ніби зшитий з того, що було під рукою. Але Ти ж не модельєр... До роботи!!!
Я не кажу, що вона не змістовна, не яскрава чи не емоційна. Вона, просто інша від загального такту... Вибачте, але вона так для мене читається... по-іншому...
Не допускаю навіть думки бути не ввічливим. Так, поезія і малярство є царинами мистецтва. Однак, якщо Ви розмістите "Чорний квадрат" Малевича на "Трьох ведмедях" Шишкіна, - Вас не просто не зрозуміють у художніх колах, а звинуватять у кічі - несмаку, а то й у початках певного психічного розладу. Не знаходите паралелі? Тому, зважаючи на творчі можливості Олександра, які уже визнані у певних колах, Він не повинен лінуватись і забувати про аксіомні правила віршування і, у будь-якому разі, - належно сприймати зауваження тих, хто Його читає...
Часом, звичайно, можна і дозволити. Але я з тих ідеалістів-римувальників, які себе і когось мучать, поки не досягають максимального поєднання змісту і форми... Ми всі тут для допомоги у "всьому й одразу" чи не так? А від чаю - не відмовлюсь. Люблю курити кальян на воді і м'яті, попиваючи гарячий чорний чай... До речі, а який чай п'ють у Луїсвіллі?
Як на мене, то щось не так у другому стовпці: "Нам випало пройти життя стежками, Напитись ніжності з джерел землі. Люблю в тобі і палкість вечорами, І пристрасність у вранішній імлі," - Якийсь збій загального такту вірша. Чи Ви знову на чомусь наголошуєте, змінюєте акценти тощо? Не ображайтесь, але 4.0.
Читав-читав і дочитався... Вірш гарний - 5.0., але дійсно - не досконалий. От, наприклад, у цьому катрені мені до рими "ногами" підібралось тільки слово "рогами". Щось не так... Пропустіть іх крок поперед себе, Не спішіть, не стоптуйте ногами! В диво-керамічних печах неба Мрії випікаються роками!
Скажу відверто: такі прекрасні теми піднімаєте у своїх віршах, аж серце завмирає. А написання побудоване так, ніби не встигаєте записати пережите. Ставлю 5.0. із надією, що Ви свої вірші не полінуєтесь допрацювати.
Ставлю 5.0., але рядки "Пита чи зять працьовитий,вродливий?" та "То ж закликають дощ люди із неба..." є не досить вдалими. Щось слід змінити: чи порядок слід, чи частково слова. І слово "горжуся" пишеться через "дж"... До роботи!!! Будеш лінуватись відправлю в