Як на мене, то щось не так у другому стовпці: "Нам випало пройти життя стежками, Напитись ніжності з джерел землі. Люблю в тобі і палкість вечорами, І пристрасність у вранішній імлі," - Якийсь збій загального такту вірша. Чи Ви знову на чомусь наголошуєте, змінюєте акценти тощо? Не ображайтесь, але 4.0.
Читав-читав і дочитався... Вірш гарний - 5.0., але дійсно - не досконалий. От, наприклад, у цьому катрені мені до рими "ногами" підібралось тільки слово "рогами". Щось не так... Пропустіть іх крок поперед себе, Не спішіть, не стоптуйте ногами! В диво-керамічних печах неба Мрії випікаються роками!
Скажу відверто: такі прекрасні теми піднімаєте у своїх віршах, аж серце завмирає. А написання побудоване так, ніби не встигаєте записати пережите. Ставлю 5.0. із надією, що Ви свої вірші не полінуєтесь допрацювати.
Ставлю 5.0., але рядки "Пита чи зять працьовитий,вродливий?" та "То ж закликають дощ люди із неба..." є не досить вдалими. Щось слід змінити: чи порядок слід, чи частково слова. І слово "горжуся" пишеться через "дж"... До роботи!!! Будеш лінуватись відправлю в
А я не в захопленні... "А краса так близько, зовсім рядом.." - Це про природу чи про якийсь конкурс краси? Немає в українській слова "рядом" - єж поруч. У другому катрені різнобій ритму і знову русизм - "зажав". Що це, якщо є таке слово, - поясни? Третій стовпець - ще на інший манер чи то перший рядок гайворонить? Де тут головний наголос - не можу зрозуміти? - "За вікном вогні розмаїті грають,"? Те ж саме і надалі... До роботи. Не лінуйся!!!
Знаєте, цікаво і водночас якось важко. Прочитавши кожен стовпчик, дійсно хочеться уявити прочитане. Однак, ритміка часом збивається. Перевірте кількість наголошених складів і ритміку. 4.0.
А я маю великі претензії до техніки написання. Де поділась рима у другому стовпці?
Я гублюсь в тонких тенетах ребусів, Йду наосліп майже кожну мить. Сокровенне приховала недаремно ти - Щоб мої бажання подражнить.
А про збій ритму... Погоджуюсь з maja. Вірш - він і в Африці має залишатись віршем. І при чому тут "...підкреслення чогось, актентування на чомусь, зміна настрою, картини оповіді"? Я, особисто, не бачу зміни акценту, не відчув зміни настрою - він сумний, не читаю про зміну картини оповіді, адже весь вірш, в цілому, - про Неї... Тому раджу Вам прислухатись уважніше до коментарів "інших дописувачів", які нагострили на Вас олівці критики, не поспішили з оцінками, не погарячкували і жодним чином не виявили неповаги до Вашої творчості, авторського задуму, а зробили спробу допомогти Вам покращити поетичну майстерність. Можливо різко, зате - об'єктивно. До роботи.
Майже щоденно беручи участь у кримінальних справах, спостерігаю прикру тенденцію постійного дублювання обвинувальних вироків з заїждженими фразами, які не вказують на істину. Аж боляче... до апатії... Дякую за небайдужість.
Кожен сильний, коли є бажання боротись за себе. Боротьба за краще майбутнє прийдешніх поколінь - для більшості українців - це надскладне завдання, бо ми і досі не стали далекоглядною нацією. Можливо, справа у тому, що ми не знаєм досконало своєї історії, адже, кажуть, що той, хто не знає минулого - не має майбутнього. Але є ще фраза, яка мене щодня стимулює до абсолюту у власному патріотизмі, на жаль, не знаю, хто сказав, що: "Дуже легко любити країну до глибини свого серця. Значно складніше любити її до глибини власних кишень..." Дякую за коментар.
Дякую, Оксано, ох, якби почути той спів-розповідь бандуриста. Був би на сьомому небі від щастя... Відверто хочеться боротьби, не голослівної, а реальної. Нерішучість мого народу убиває... Ваш коментар - стимулює.
Для Roksa: Дуже мрію, щоб хоч одненький мій вірш залунав під музику... Щодо "тісно", то тут дуже влучно підмітив пан Virchi, за що йому величезна подяка. Дійсно, це слово я підібрав не просто для рими. Напишіть, - які образи ще не зрозумілі. З радістю поясню. "В вироках кочують" - погоджуюсь, що наявний збіг приголосних, але, як на мене, він вкрай влучний і не дуже заважає загальній ритміці. Не мовчіть, коментуйте, - це стимулює мене до віршування. Дякую за Вашу увагу.
Непогано, однак, у рядку "Стоят малолетки у широкой дороги" відбувся збій ритму. Прикро, але цей вірш суперечить правилам сайту і, швидше за все, буде видалений Адміном...
Ось вона - сила бажання творити... Клас!!! 5.0. Тільки в рядку "І як потрібно в собі не сховати", мабуть (заради уникнення зміни невластивого наголошення і повтору "собі") краще написати: І як потрібно в грудях не ховати Претепле слово для коханої людини... І як не можна у собі тримати і неодмінно берегти щоднини