В розділі матеріялів: 94 21-40
Сторінки: « 1 2 3 4 5 »
Сікач ікластий – місяць топче ниву,
Схлипують хмари
Тебе я чую в шепоті зорі,
Дірку́є осінню листок,
Розквітла кущами жасмину,
У вицвілій тиші німої дрімоти
Зими, що ледь ступила на поріг, Хлюпоче у ріці стареньке фото. Брудного листя проржавіле злото Дрижить в окладі вимоклих доріг. Розгледівши між хмар найперший сніг, Стара рілля умліла чорнорото.
Душа її – незвідана глибінь,
Напівтонів брунатного какао.
В очах пульсує вилиняла синь
Небес, де сонце мружиться лукаво.
Сніг рипучим слідом спуджує безгомінь.
Куценьким дощиком весна
Сипле акордеон переливами нот,
Вишневим соком солодко крізь пальці
Горять багаття зморених дібров,
Зашкарублою рукою ніжно, ніжно
Вицвіла у серпні озера свитина, Що весна зіткала з бірюзи небес, Заховало в лісі, ніби сиротина Олов`яну вбогість діркуватих плес.
Я, для друзів – ніхто, та кумир ворогам.
У самітності обіймах, грію задубіле тіло.
Вірші стікають з кінчика пера, Шикуються рядками на папері, В казковий св іт я відчиняю двері,
Відгомонить в полях зоря остання.
