Веприсько місяць
Сікач ікластий – місяць топче ниву,
Засіяну світил коштовним збіжжям.
Де чумаків солоним роздоріжжям,
Косулі хмар несуть пітьму лякливу.
Вологу шкуру ніченьки, травою,
Раптовий вітер пестить чорнобуро.
В непроглядінь вдивляється похмуро,
Куниця дня минувшою іржою.
Струмок пульсує срібним горностаєм,
Порепаними тропами граніту.
Стовбурчить вуха зойком буйноцвіту,
Будяк-зайчисько над кульбабим раєм.
Куріпкою душа бринить ставочка,
Перлиться сад фазана ліпотою.
Просякнутий полину гіркотою,
Веприсько місяць суне до лісочка…
У шалині втаїть свою щетину
Від променів ранкового мисливця,
Необережним слідом чорнобривця,
Горбочка столочивши скатертину.
Додав: mikolachat (16.03.2015)
| Автор: © Олег Корнієнко
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1353 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА