Схлипують хмари...
Схлипують хмари
снігу крупинами
над головою.
Їхні отари
котяться брилами
до водопою.
Сонце розчавлене,
в темінь удавлене
гасне поволі.
Вітер долиною
зблискує спиною
в наглій сваволі.
Здиблює шкуру
осока приморена
над берегами.
Крекче зажуру
ріка переорана
льоду плугами.
Лютий велителем,
зимним хранителем
попід сосною,
Всівшись між вітами,
жде першоцвітами
зустріч з Весною.
Додав: mikolachat (18.02.2015)
| Автор: © Олег Корнієнко
Розміщено на сторінці : Вірші про природу
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1494 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
leskiv : Приєднуюся до ваших побажань усім українцям.
leskiv : Рада, що ви маєте таку чудову Музу.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА