В розділі матеріялів: 105 Показано матеріялів: 41-60
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6 »
Що з тобою сталось?
Поцікавивсь тато,
- Я, не хочу дуже,
В хаті прибирати...
Рясні черешні на гілках
Стидливо червоніють...
Співає пісню в гаю птах,
Він - літечку радіє.
І добре, що журби ніхто не бачить
Її ховаю вміло я під сміх,
Лиш темна нічка чує, як я плачу
І слабкість цю приховує від всіх.
Може, мама, чи бабуся,
Може, внучка, чи донька?
Я щокою притулюся…
Ти ж гарнесенька така…
Чарівне літо,
Теплом зігрій.
І трави й квіти
Довкруж засій.
Якби мені, якби мені,
Спинити цю війну...
Прийшли б на землю щасні дні,
Без сліз і чорних смуг.
Люблю життя,
Люблю всім серцем.
Люблю із медом,
Люблю із перцем.
Весни я так чекаю
Ласкавих, світлих днів,
Щоб сонечко сіяло,
Ставвочок жебонів...
Так хочеться миру
І злагоди всюди,
Я вірю Всевишній,
У те, що так буде.
Затишна школа, мила школа,
Дитинства цей прекрасний світ…
Ти нас ведеш до мрій чудових,
Як сонце світиш у імлі .
Я не можу почати спочатку
Давно вмерли мої почуття…
Ми на цьому поставимо крапку,
Бо, назад вже нема вороття.
Не журись тепер, дівчино,
Бачиш, я з тобою!
Є для радості причина,
Тож не будь сумною.
Україно моя, свята,
Я – люблю тебе, всім серденьком.
Так, як неба блакить любить птах…
Так, як любить донька свою неньку.
Ні про що я не шкодую
Сліз гірких не ллю...
Уперед життям мандрую
І цей світ люблю.
Ти - теплий-теплий, як весна,
Ти - щирий, наче осінь...
Душа у тебе - осяйна,
Як чисті, ранні роси.
О, як люблю свою я неньку,
За її лагідне серденько.
За доброту, тепло і ласку,
За чарівну дитинства казку.
Село моє, - трудящі люди,
Теплом наповнені серця.
Нехай таланить вам усюди,
Хай береже вас дух Творця.
Війна – страшне це слово,
Це – прояв нелюбові.
Помилуй, Господи, спаси,
Любов’ю душу ороси.
Тобі вклоняємось герою,
За те, що в цей тривожний час
Ти захистив усіх собою…
Життям пожертвував за нас.
Велика подія:
Христос наш Воскрес!
Ми щиро возносим
Хвалу до небес.