|
|
В розділі матеріялів: 105
Показано матеріялів: 81-100 |
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6 » |
Теплу витягне з печі хлібину,
На покутті, на стіл покладе,
І ти смутку забудеш причину,
Й наче квітка, душа розцвіте.
|
Роджається з любові
Все суще на землі:
Вона – всьому основа,
Тамує всі жалі.
|
Ураз усе зазеленіє,
Вернеться пташка до гнізда...
У майбуття покличуть мрії,
Й печаль втече, як та вода.
|
Багато слід зробити,
Збираючи врожай.
Старайся чесно жити,
Люби свій рідний край.
|
Що таке вірші?
Із серцем розмови,
Це музика тиші,
Це голос діброви...
|
Вивчайте зарубіжні мови „модні”,
Але любіть, насамперед, свою:
У ній – весна і дзвони Великодні,
І пісня соловейка у гаю...
|
|
Люблю життя, воно прекрасне,
Люблю, як сонце світить ясно,
Звабливу осені ходу,
Калини кетяги в саду.
|
|
Ясне сонечко сховалось,
Також спатоньки уклалось.
Лиш Вікулі, щось не спиться,
Немов дзиґа та вертиться.
|
Уклін тобі, поете,
За правдоньки слова.
Повік їх не зітерти,
В них істина жива.
|
|
Хай іще присниться
Біле ведмежатко...
Спи, моя надіє,
Рідне янголятко...
|
|
Навчаймось радіти, люди,
І стане нам краще жити,
Печалі в серцях не буде,
Не будемо сльози лити!
|
|
Ніжна матір моя, Україно,
Я за тебе молюся завжди,
Щоб міцнішали крила орлино,
Щоб цвіла, як вишневі сади.
|
|
Та все подолаєш –
Негоди і скрути-
І голос твій тихий
Усі будуть чути.”
|
|
Ото ж живіть, мої батьки,
На цьому світі довго-довго.
Нехай не старять вас роки,
Хай буде все у вас чудово.
|
|
Осінь золотаву
У барвистім вбранні
Лагідну, ласкаву
З личеньком рум'яним.
|
|
Зовсім це тобі не треба,
Втіхи в цьому не знайдеш.
Ти ж подумай, що під небом
Один раз всього живеш.
|
|
кщо грім почуєш ти –
Це тебе я кличу, знай,
Щоб з тобою поруч йти
В чарівний весни розмай.
|
|
Тобі, здавна іще відкрита,
Якась найбільша таїна,
Дива умієш ти творити,
Царівна з казки чарівна.
|
|
То ж, зростай, щаслива,
Повсякчас здорова.
З серденьком повінця
Сповненим любові.
|
|
Ти, зіронько, може,
Не будеш судити,
А може, порадиш,
Що маю робити?
|
|
|
