В розділі матеріялів: 105 Показано матеріялів: 81-100
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6 »
Теплу витягне з печі хлібину,
На покутті, на стіл покладе,
І ти смутку забудеш причину,
Й наче квітка, душа розцвіте.
Роджається з любові
Все суще на землі:
Вона – всьому основа,
Тамує всі жалі.
Ураз усе зазеленіє,
Вернеться пташка до гнізда...
У майбуття покличуть мрії,
Й печаль втече, як та вода.
Багато слід зробити,
Збираючи врожай.
Старайся чесно жити,
Люби свій рідний край.
Що таке вірші?
Із серцем розмови,
Це музика тиші,
Це голос діброви...
Вивчайте зарубіжні мови „модні”,
Але любіть, насамперед, свою:
У ній – весна і дзвони Великодні,
І пісня соловейка у гаю...
Люблю життя, воно прекрасне,
Люблю, як сонце світить ясно,
Звабливу осені ходу,
Калини кетяги в саду.
Ясне сонечко сховалось,
Також спатоньки уклалось.
Лиш Вікулі, щось не спиться,
Немов дзиґа та вертиться.
Уклін тобі, поете,
За правдоньки слова.
Повік їх не зітерти,
В них істина жива.
Хай іще присниться
Біле ведмежатко...
Спи, моя надіє,
Рідне янголятко...
Навчаймось радіти, люди,
І стане нам краще жити,
Печалі в серцях не буде,
Не будемо сльози лити!
Ніжна матір моя, Україно,
Я за тебе молюся завжди,
Щоб міцнішали крила орлино,
Щоб цвіла, як вишневі сади.
Та все подолаєш –
Негоди і скрути-
І голос твій тихий
Усі будуть чути.”
Ото ж живіть, мої батьки,
На цьому світі довго-довго.
Нехай не старять вас роки,
Хай буде все у вас чудово.
Осінь золотаву
У барвистім вбранні
Лагідну, ласкаву
З личеньком рум'яним.
Зовсім це тобі не треба,
Втіхи в цьому не знайдеш.
Ти ж подумай, що під небом
Один раз всього живеш.
кщо грім почуєш ти –
Це тебе я кличу, знай,
Щоб з тобою поруч йти
В чарівний весни розмай.
Тобі, здавна іще відкрита,
Якась найбільша таїна,
Дива умієш ти творити,
Царівна з казки чарівна.
То ж, зростай, щаслива,
Повсякчас здорова.
З серденьком повінця
Сповненим любові.
Ти, зіронько, може,
Не будеш судити,
А може, порадиш,
Що маю робити?