Коли біль твоє серденько стисне ,
В рідній хаті знайдеш благодать.
Тут усе тобі миле і близьке.
Вийде матір тебе зустрічать,
Теплу витягне з печі хлібину,
На покутті, на стіл покладе,
І ти смутку забудеш причину,
Й наче квітка, душа розцвіте.
Пробіжись босоніж по травиці,
Що сріблиться в ранковій росі.
І напийся води із криниці
Та й забудеш тривоги усі!
|