Моя доля
Ішла моя доля,
Ішла край дороги.
Спочити присіла –
Втомилися ноги.
Спитала я в долі:
- Чи буду щаслива,
- Чи щедро засію
Життєву я ниву?
Скривилася доля
У посмішці злій:
„ Ти болю зазнаєш
Нездійснених мрій.
Та все подолаєш –
Негоди і скрути-
І голос твій тихий
Усі будуть чути.”
Додав: oksana_malinoska (15.09.2015)
| Автор: © Оксана Маліновська Sandra
Розміщено на сторінці : Життя... , Маліновська Оксана
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1364 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА