Здається досить в пекло зазирати,

Щоб знов узріть розпечене ведіння,

Пора суцвіть до єдності збирати,

На спільне по життєве розуміння.

Звичайно, хочеться вітати всіх жінок бе краю,

Пригорнути, приласкати їх жіночу долю,

Вона для нас, у своїй красі як промінчик маю,

Крові бистрий струм, й питво хмільне з любов*ю.