|
|
В розділі матеріялів: 925 Показано матеріялів: 921-925 |
Сторінки: « 1 2 ... 45 46 47 |
|
ПОЕЗІЯ СВІТУ /translation into Ukrainian by the Author/ Іван Петришин
поезія світу на сьогодні: Гомер Великий і Шевченко, і Міцкевич, Петрарка, Ґете, Пушкін, ти і я... і думка ця, напевне, не моя- багато мислі, значень- як зірок, і так незмірно правди істин благ, що ми згубить не маєм права, наче стяг! поезія щослова, в кожній мові, у кожнім звуці кожного імення, поезія, що оживляє знову нас, допоки не досягнемо знамення рівня і ступеню, що мудрість нам дає, і кожен з-поміж нас поетом й доктором стає мов й гові’рок: так, Джон, Джованні і Хуан рече, немов Іван Пророк.
|
|
час то повзе, а то летить,
|
|
історія проста- він йшов, а ви чекали, рахуючи птахи чи хвилі, він йшов з "неволі" визволяти росіян, щоб повернути їм кафтан, а вас зробити слугами Росії. ви ще не сіяли, а він уже посіяв і підлість, й ворожнечу, й зраду, купивши напів-острів паспортами, щоб легше повернути їх Росії-мамі, бо вам свобода - зась! задобрі та зачесні, а князь Московії - кудєснік- уміє сіяти роздор, плекати зраду, слати вбивць, творить "республіки-міста", підписуючи незаконного листа про територій круговиди. як соромно! і як огидно! Іван Петришин, ПАШІ
|
|
не витирай! не витирай чужого слова, леле, не ти писала- не тобі стирать, бо слів незборна й непохитна рать піде у наступ і тебе поборе, й не допоможуть речі-медобори, прокляттям упаде на плечі мла; о не завидуй! ти іще мала. Іван Петришин 06/10/13
|
|
він говорив, він провіщав, він бачив, він у тебе вірив, ногами край весь перемірив, а ти не чув, чи не хотів... слова, подібні до міських котів, плекав та гладив, муркаючи з ними- пробігав всі літа, проспав всі зими, бажаючи сягнуть веселки висі, а ластівки все гнізда вили в стрісі, і достигали ядра на горісі, мавки ховалися у лісі, а зрозуміть ти не зумів: де злість, то там немає слів, то там немає розуму ані на гріш. читати і не бачити - то гірш, аніж сліпцем прожити все життя. твоя ненависть - твоє майбуття. Іван Петришин
|
|
|