В розділі матеріялів: 206 141-160
Сторінки: « 1 2 ... 6 7 8 9 10 11 »
Сьогодні у Неба німіють уста,
І не зчується літо веселе, Як плоди золоті опадуть...
Моя весна сьогодні мовчазна.
Гірка безумна ейфорія
Довкола лиє мокрий фальш...
Глаголять: люби Росію, Бо старший єси твій брат.
А я тільки ката зрію,
Я зрію, що то - лиш кат!
Моя історія - то біль старого лева,
Безвиння і розтерзана вина,
Покута недоглянутого древа,
В котрому оселився сатана.
Майдановий Зов Не даймо зламати себе
Од крові схмелілим бандитам,
Майдан що є сили зове
Нове у новім возводити.
Вставай, Країно, нині! Тепер назад нема стежок
Тепер одна дорога -
За тінню втрачених зірок,
Що поблизу порога
Мигтіли ясно, що є сил,
А потім гасли, гасли...
Ще маємо надію! Ще маємо надію на майбутнє,
На світло яснооке і добро,
По-справжньому високе, віще, путнє -
Таке, що досі, мо', і не було...
Обтрусила осінь багряницю
зі своїх натомлених рамен,
оголила сокровенну глицю...
Не сезон закохуватись нині -
Понад містом тужить листопад...
Маневрують парасольки
Вулицями міста...
Зіщулилась од холоду катальпа*,
Вдягнули панни-верби сірі пальта -
Вже днів зо п'ять, як сонця не видать!
У парку мерзне нетутешня знать...
Не встигла попрощатися із літом,
А вже у серце осінь зазира
Безвільно догорілим пізньоцвітом -
Холодним торком сивого пера.
Не зачіпай журливої струни,
Нехай зі сну не будять опівночі...
Над куполами стяги жовто-сині,
А в серці знову темносивий біль -
Ми незалежні нині, наче й вільні,
Та поневолені безрадно звідусіль!
А так, бува, болить, що й не стерпіти -
Аж репаються з болю образи...
Руки терпко пахли тютюном,
Як горнув до себе, ще дитину...
Роки збігли - темним валуном
Покотились ген аж у долину.
Мені учора нічка ворожила
На зорях полум'яно-золотих,
Тлумачила, гадала по світилах,
Змагала долю визріти у них...
