Коли мальва воскресне на попіл і прах, і засяють розбиті свічада, я піду по байдужих немитих очах полум"яно спокійного граду. Перехрестя дзвінких нерозумних сторіч надішлють мені перший цілунок, і, оглянувш пильно мою вічну ніч, ти полюбиш її візерунок. І всміхнуся привітно тобі, як сама розцвітеш тут гранітним суцвіттям -- поряд з вічністю ніби різниці й нема -- мені день, чи тобі півстоліття.
Мене звати Камінська Вероніка Станіславівна. Я
навчаюсь в одинадцятому класі Київсько гімназії 287. З дитинства
цікавилась украінською поезією та завжди мріяла друкувати власні вірші.
Мене звати Богдана, я студентка філологічного факультету Національного університету "Києво-Могилянська Академія". Свої вірші я ще не друкувала в офіційних виданнях, максимум - то районна, шкільна газети, оскільки маю лише 17 років. Народилася 20 квітня 1991 року в Киїєві. Два основні хобі, яким присвятила дитячі роки - народні танці музична школа, клас фортепіано. Останні 2 роки граю в юніорській лізі "Що? Де? Коли?", взагалі серйозно займаюся інтелектуальними іграми, вони дають відчуття власної "нормальності" у сучасному бурхливому світі. Три роки перекладаю Роберта Бернса з старошотландської мови. У майбутньому бачу себе журналістом, кажуть, це бунт генів (батько - журналіст).
Знаю, що читати вам доводиться багато, тому надсилаю поки лише три вірші, до того ж короткі. Буду вдячна за будь-як щирі відгуки.
ПІСНЯ ДОЩУ
І хитнулося важко оксамитове небо, І почувся глухий приречений грім, І востаннє земля подивилась на себе, І останній промінчик сонце зігрів.
І упала краплина, мов предтеча потоку, І сміялося листя, співали гілки, А розбурхане сонце, огнисте, глибоке, Заховалось у хмари на довгі віки.
Дрібний дзвін рикошетив брудними шляхами І губився у снах стоголосих доріг, Він пройшов, пролетів над чужими думками І упав, розіп'ятий і срібний, мов сніг.
Дудник Ольга Юріївна. Народилася 30 грудня 1990 року у Київі. На даний час студентка факультету економічних наук. Захоплення: музика (слухаю лише важку: інді-рок, бріт-поп, панк-рок, хард-кор, емо-кор, постхард-кор, скрімо) і поезія. Вірші пишу лише з літа 2007. Це мій власний світ, який я забажала показати тим, кого люблю. Завдяки кому у мені спалахнула ця іскра викладено у віршах. Усе інше - це те, що зможете зрозуміти, побачити Ви у моєму маленькому світі...
сторінка: Дудник Ольга
| АВТОР ТВОРУ:
Ольга Дудник
Мене звати Богдана, я студентка філологічного факультету Національного університету "Києво-Могилянська Академія". Свої вірші я ще не друкувала в офіційних виданнях, максимум - то районна, шкільна газети, оскільки маю лише 17 років. Народилася 20 квітня 1991 року в Киїєві. Два основні хобі, яким присвятила дитячі роки - народні танці музична школа, клас фортепіано. Останні 2 роки граю в юніорській лізі "Що? Де? Коли?", взагалі серйозно займаюся інтелектуальними іграми, вони дають відчуття власної "нормальності" у сучасному бурхливому світі. Три роки перекладаю Роберта Бернса з старошотландської мови. У майбутньому бачу себе журналістом, кажуть, це бунт генів (батько - журналіст).