|
|
В розділі матеріялів: 458
Показано матеріялів: 321-340 |
Сторінки: « 1 2 ... 15 16 17 18 19 ... 22 23 » |
|
Сизигії більмо, дороги паділ,
липуча плазма ночі - чeрнi мед.
|
|
Гутного сонця лункаве вібрато,
німбу мосяжного - тепле кільце.
Тьму протинає, любові заради,
промінь єлейний - весняним гінцем.
|
|
Ми назрівали...Соками в стеблі
земного віку в пуп"янь підпливали,
що лавою двигтіла.
|
Коли лише тебе зачула в лоні я-
одразу знала: Син! Вояка! Вогнище!
|
|
Чи птаха- Білодайна пролітала
і вигубила пера легкопухі ?-
лапате очманіння -в"юга шалу,
крижини- молочарні щебетухи
|
|
Павучки- альбіноси мережили простір часовости,
ошелешено, - білі Аркани зими,- круговертили.
Ізо всіх,- на житейському протязі доль,- випадковостей-
Ти- найнебніше з див, що на вдиху затримане.
|
Прикалинило пташа
змерзле крильце у розгіллі
|
Із льоду брил укладені мости
не дочекають ейфорії весен,
ні звукохвилі річкової меси...
|
|
Неприборканий Леве, як гаряче диxa у спину
ліхтареве твоє виглядання на мене з доріг...
|
|
Розлився Щедрик небом,
Розбігся по Землі.
|
|
Вила вовчицею дико-пребілою,
аж ізкипали сніги схарапуджені...
гнана вечірньо-незримим Аттілою-
кігтя гострила морозами.
|
|
Хитрує рудо-вогняна лисиця,
в осклілім небі гостро мружить око,
Розпушене проміння днем іскриться,
води й морозу - срібні перецьмоки...
|
|
Вечірник - зорелапий Скарабей,
заволочив сонливе Сонце в невідь...
Оракул ночі виказав тебе-
забуту мною в суєті і мреві.
|
|
Анумо вже "присядем на доріжку",
коня покине загнаного Час-
нехай тепер собі чвалає пішки,
і лізе через ночі перелаз.
|
|
Приведи нас, о, Боже, до тями,
окропи огнезірно з Небес! -
демонічними скусані псами -
ми отруєні ними і днесь.
|
|
Пересипане звуками листя скипа норовисто-
диригує сьогодні не будь-хто, - а сам вітровій!
Полилися канони... довкола кружляє все місто..!
І мене також, доле, від танцю утримать не смій!
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
