|
|
В розділі матеріялів: 458
Показано матеріялів: 301-320 |
Сторінки: « 1 2 ... 14 15 16 17 18 ... 22 23 » |
|
Лунало скрізь- разОм поборим зло!
І що б там далі з нами не було,
Майдан з’єднав, ідемо в майбуттЯ,
Рабству душі не буде вороття!
|
|
Хоч ми вже похилилися вербою,
І тополинність зникнула струнка ,
Та скрипка грає, й тихою ходою,
Вальсує ,хоч й засніжена, весна.
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Наталя Буняк
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Таля
|
Дата: 28.01.2014
|
|
|
Не розпалюй вогонь, як не вмієш згасити,
Бо на попіл згорить, що у скриню складав все життя .
Збудувати нове, це як море сушити ,
Уже сили не ті ,та й не те вже у нас почуття!
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Наталя Буняк
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Таля
|
Дата: 28.01.2014
|
|
Ще не вмерла Україна ( мелодія Майдану)
https://www.youtube.com/watch?v=AhbAVPwsxzU
Ще не вмерла Україна,
Твердо вірю, що й не вмре!
Розпадеться вража влада,
Революція гряде!
|
|
Мама мишці говорила,
Щоб без мами не ходила,
В лапки нічого не брала,
Та щоб добре уважала,
Не спокуслива була!
|
|
Народ Майдану – краплі сили моря,
Бурхливі хвилі припливають, б’ють.
Байдужість впала ! Людям досить горя!
А хвилі прибувають, чистять путь!
|
|
Ну, хто ж ти є, моїх думок рушій?
Чому так дієш впоперек бажання?
Життям керуєш,мов підступний змій,
Приносиш сум ,вбиваєш сподівання!
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Наталя Буняк
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Таля
|
Дата: 27.01.2014
|
|
|
Рідна мово моя, ти по жилах пульсуєш,
Увійшла в мою кров із матусі грудей,
Як замовкнуть уста , немов матір згвалтуєш,
І прокляття впаде на невинних дітей!
|
|
Я йшла житами- рада і щаслива,
Збирала в жмені промені добра,
Ще молода, казали всі- вродлива,
Мов мак у полі , молодість цвіла.
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Наталя Буняк
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Таля
|
Дата: 27.01.2014
|
|
|
Насупилось! Пливуть будучі плідні хмари,
І вже ось-ось ударить сильний грім,
Проллється водоспадом ! Знищить всі примари!
Й розіб’є саркофаг народній гнів!
|
|
Яка чудова незабутня ніч!
Зорі розсипались, і впали навсебіч,
І диво стало – небо на землі,
Майдан горів любов’ю у ці дні!
|
|
не витирай!
не витирай чужого слова, леле,
не ти писала- не тобі стирать,
бо слів незборна й непохитна рать
піде у наступ і тебе поборе,
й не допоможуть речі-медобори,
прокляттям упаде на плечі мла;
о не завидуй! ти іще мала.
Іван Петришин 06/10/13
|
|
він говорив, він провіщав,
він бачив, він у тебе вірив,
ногами край весь перемірив,
а ти не чув, чи не хотів...
слова, подібні до міських котів,
плекав та гладив, муркаючи з ними-
пробігав всі літа, проспав всі зими,
бажаючи сягнуть веселки висі,
а ластівки все гнізда вили в стрісі,
і достигали ядра на горісі,
мавки ховалися у лісі,
а зрозуміть ти не зумів:
де злість, то там немає слів,
то там немає розуму ані на гріш.
читати і не бачити - то гірш,
аніж
сліпцем прожити все життя.
твоя ненависть - твоє майбуття.
Іван Петришин
|
|
Сни мої тобою нашорошені,
тужавіє серця оболок.
Викотило сонячну горошину
зарево світанку і думок.
|
І з багатьма пробути можна вічність,
А мало з ким прожити можна мить.
|
|
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
