|
|
В розділі матеріялів: 425 Показано матеріялів: 301-320 |
Сторінки: « 1 2 ... 14 15 16 17 18 ... 21 22 » |
|
Розлився Щедрик небом,
Розбігся по Землі.
|
|
Вила вовчицею дико-пребілою,
аж ізкипали сніги схарапуджені...
гнана вечірньо-незримим Аттілою-
кігтя гострила морозами.
|
|
Хитрує рудо-вогняна лисиця,
в осклілім небі гостро мружить око,
Розпушене проміння днем іскриться,
води й морозу - срібні перецьмоки...
|
|
Вечірник - зорелапий Скарабей, заволочив сонливе Сонце в невідь... Оракул ночі виказав тебе- забуту мною в суєті і мреві.
|
|
Анумо вже "присядем на доріжку",
коня покине загнаного Час-
нехай тепер собі чвалає пішки,
і лізе через ночі перелаз.
|
|
Приведи нас, о, Боже, до тями,
окропи огнезірно з Небес! -
демонічними скусані псами -
ми отруєні ними і днесь.
|
|
Пересипане звуками листя скипа норовисто-
диригує сьогодні не будь-хто, - а сам вітровій!
Полилися канони... довкола кружляє все місто..!
І мене також, доле, від танцю утримать не смій!
|
|
Висока тиша...небоповінь вечорова... Люнарний янгол оперезаний сузір"ями. У часогоні, при гітарі, свічці, знову- Тебе згадаю..чуйне серце каже: вір Йому!
|
|
Світанок одзьобав останню зорю- ночевицю, зазернену небо-тарелю світла залили. Сплило реальгарове сонце ясним очевидцем: підпальниця- Осінь! Кадили зміїсті вали
|
|
Святі, як метелики,
кликані світлом
небесним -
усеструменіють
угору - зупину
нема.
|
|
Моє мале - безсонько вишнеоке,
чого не спиш у пOру безлелеку?
Це не на тебе, - а на мене вроки
із тіні Долі впали - о, не легко...
|
|
Просічена летом лелеки - шаркою стрілою,
крила тугоперого лезом утята, кровиш
медовою плазмою - геть босолиста...такою
розщедрою кропиш багрінню - та боляче лиш.
|
Ми застаєм історію уривками
і творимо самі її фрагменти,
|
|
Втинати логіки надумане кільце... Не розуміти,- відчувати і уміти кохати просто безпідставно- а оце і є для Неба непідробні душезвіти.
|
У душі моїй ще по-осінньому не покроєно і не пошито. Магониточками- перепліточками я затримаю бабине літо.
|
|
Присвята Анастасії Лісовській із Рогатина.(далі буде)
Розпеленана з пуп"янку - з дива дитинного...Кинута на шрамовану стьожку дороги- лишається йти.
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|