Коментувати також можна з та

Пт, 29.03.2024, 12:35
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1015]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [133]
Аудіовірші [49]
Українцям [2667]
Вірш-пісня [542]
Вірші про Україну [1477]
Вірші про рідний край [805]
Вірші про мову [201]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [22]
Акровірш [31]
Байка [106]
Загадки [15]
Верлібр [143]
Елегія [51]
Історичні вірші [288]
Вірш-усмішка [995]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [661]
Вірші про чоловіків [109]
Вірші про військових, армію [209]
Вірші про Перемогу, війну [408]
Вірші про кохання [3366]
Вірші про друзів [713]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [332]
Вірші про дитинство [321]
Вірші про навчання [58]
Вірші про професію [82]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [705]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1214]
Вірш-тост, вірш-привітання [114]
Для мене поезія - це [191]
Поети [272]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [290]
Щастя - ... [597]
Жінка - ... [260]
Життя... [4418]
Філософам [1292]
Громадянину [861]
Метафізика [153]
Опитування для Вас:
Чи є у Вашому н.п. поетична спілка, клуб?
Всего ответов: 342

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про мову
 

Рідна мово моя!

Рідна мово моя!



Слова росли із грунту, мов жита,
Добірним зерном колисалась мова,
Вона ,як хліб, вона мені свята
І кров'ю предків тяжко пурпурова!

Ліна Костенко

Рідна мово моя, ти по жилах пульсуєш,
Увійшла в мою кров із матусі грудей,
Як замовкнуть уста , немов матір згвалтуєш,
І прокляття впаде на невинних дітей!

Бо на плечі впаде не простима провина,
Що не вчила любить мови рідної гай,
Бо щебече в гаю нею кожна пташина,
Як же можна не знать цей квітчатий розмай!

Перша пісня із уст материнських лунала,
Про «дрімOту», що ходить під нашим вікном,
Вона в хату ішла і мене присипляла,
Годувала мене в темноті молоком.

Поки житиму, Мово, буду завжди на варті ,
Твої соки джерельні віддам малюкам,
Коли ж очі закрию, слова лишу в хмарці,
Щоб дощем підливали посуху знанням!

Додав: Таля (27.01.2014) | Автор: © Наталя Буняк
 
Розміщено на сторінці: Буняк Наталя, Вірші про мову

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2036 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
1 freedom • 21:39, 27.01.2014 [Лінк на твір]
Лиш тільки з мовою ми -нація,народ!Гарно! hands 55555
avatar
2 Таля • 02:31, 28.01.2014 [Лінк на твір]
Дякую, Галиночко! Це точно! Без мови немає народу!:s-16:


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ivanpetryshyn: А, що ви від них очікували?
Вони ж мусять якось Ванькам і Ксюшам пояснити,
чому вони почали війну з Україною
і чому це- "правильно".

virchi: Зараз російська пропаганда звалює теракт на Україну. І не дивно - в усіх бідах на болотах "винні" українці та американці

virchi: Дякую за розміщення додаткових лінків - і на текст, і на відео в Ютубі, щоб розуміти мелодію!


     


Форма входуу
Логін:
Пароль:
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz