|
|
В розділі матеріялів: 297
Показано матеріялів: 101-120 |
Сторінки: « 1 2 ... 4 5 6 7 8 ... 14 15 » |
Я в дитинство своє, як в хатинне вікно, через шпарку знадвору дивлюся і малого себе, всього в ціпках, як мак, бачу, поруч у хаті – матуся.
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Дебелий Леонід Семенович
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
leoniddebelyy
|
Дата: 25.10.2013
|
|
Ношу я камінь на душі, І давить, тягне він в безодню, До світла краю, до межі, По струнах серця б’є тривожно…
|
Все розкрадено, продано, зраджено, Смерті чорне мигтіло крило, Все нудьгою голодною знаджено, Чом же в душу закралось тепло?
|
|
З дитячих вуст
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Дебелий Леонід Семенович
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
leoniddebelyy
|
Дата: 16.10.2013
|
|
|
До збірочки "Скоромовки для дорослих"
|
А я бажаю всім добра Невдавано, краплинно щиро: У кого надталант пала Чи, (як у мене), просто сірий.
|
Ця туга за вітчизною! Давно розвінчана морока! Однаковісінько мені Де цілковито одинокій
|
|
Ти не потрібен, я тебе витерла,
Кілька сторінок писатиму начисто
| сторінка: Генрик Флора
| АВТОР ТВОРУ:
Флора Генрик
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
flora
|
Дата: 05.10.2013
|
|
З обмерзлих нестям вітер лютістю свище, Гуде мегаватами в струнах мереж, Метає стріл розпачу сонми все ближче, Розбурхує сни, упокоєні врешт
|
художник Анна Сілівончик
|
Спи собі здоровий, Козак чорнобровий! Хай тобі присниться Мама, як зірниця.
|
Не зовнішність тільки велика окраса, Краса – більше те, що залежить від нас: В думках, поведінці, у погляді яснім, В алмазах душі – не володар їм час.
|
|
Погожий літній вечір. У призахідному сонці повітря напоєне легкістю, щирістю, безтурботністю. Юрба дітей зібралася біля місточка через невеличку річку Арбузинку, яка мрійливо, неквапно про щось своє втаємничене дзюркоче до довгих, витесаних з суцільних гранітних брил колон, покладених горизонтально.
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Дебелий Леонід Семенович
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
leoniddebelyy
|
Дата: 27.09.2013
|
|
«А можна, дідусю, на Вас я зіпруся, Бо день цілий бігав і ніжки болять, А Ви ж бо сиділи на лавці й канапі, Ото відпочили, час, може, і встать».
|
|
Цього вірша- пісню було створено не вчора, призначено не на завтра, але вірю, що післязавтра він знайде своїх співавторів і буде у нього щаслива доля, як і у тих, кому він присвячується.
|
Удивляюсь тривожно в обличчя І впізнати з зусиллям не можу, Чаєням щось тремтливо кигиче, Уві снах бачив я тебе гожу, Як світанок в квітневому цвіті, А вітаю сьогодні… несхожу
|
Скільки раз, аж корчачись від болю, Добувавсь додому я повзком, Та пробитий був не лиш злобою - Можна зранить навіть пелюстком.
|
В мене з пісні душа, Може й голосно це, Та це правда, Я це відчуваю. Хоч би що я роблю: Чи кошу, чи пишу, Чи то в думці, чи вголос співаю.
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
