Ср, 13.08.2025, 22:56
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1075]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2705]
Вірш-пісня [551]
Вірші про Україну [1492]
Вірші про рідний край [816]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1010]
Вірші про сім'ю [403]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [666]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [221]
Вірші про Перемогу, війну [433]
Вірші про кохання [3439]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [718]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1225]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [276]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [342]
Щастя - ... [603]
Жінка - ... [265]
Життя... [4540]
Філософам [1317]
Громадянину [924]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 552

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші в перекладі
 

Євгеній Євтушенко Д. Г.


Скільки раз, аж корчачись від  болю,
Добувавсь додому я повзком,
Та пробитий був не лиш  злобою -  
Можна зранить навіть  пелюстком.


Ранив я і сам  - геть мимовільно
Ніжністю недбало на ходу,
А комусь ставало прикро й дивно:
Як іти босоніж по льоду. 

Так чому ж іду по попелищах
Найдорожчих, любих, в заметіль,
Я, такий вразливий -  пік найвищий, 
Той, що інших ранить без зусиль?
.......................................................................................................
                    Д. Г.
Был я столько раз так больно ранен,
добираясь до дому ползком,
но не только злобой протаранен —
можно ранить даже лепестком.

Ранил я и сам — совсем невольно
нежностью небрежной на ходу,
а кому-то после было больно,
словно босиком ходить по льду.

Почему иду я по руинам
самых моих близких, дорогих,
я, так больно и легко ранимый
и так просто ранящий других?


Додав: leoniddebelyy (13.09.2013) | Автор: © Дебелий Леонід Семенович
 
Розміщено на сторінці: Вірші в перекладі, Дебелий Леонід

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2388 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): егоїзм, крихкість, Людина

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
virchi: Це зізнання у пристрасті, що торкається глибин душі. Але розуміємо, що відповіді на "і впевнено знати, що хочеш взаємно мене обіймати" поки немає...

virchi: Вірш - історія про те, як трагедія може стати початком знаходження справжньої, глибокої радості.

virchi: Пронизливий вірш про жахи нічної атаки, що розкриває глибину травми людей, їхню лють на російського фашиста-окупанта-ката та значимість Києва як серця нації, яке ворог намагається вбити.

virchi: Відчувається, що питання не повсякденне - обставини змушують думати про від'їзд. Але серце кричить проти.
про тих, хто навіть у найважчі часи не може покинути Батьківщину. Така вірність зем


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz