В розділі матеріялів: 105 Показано матеріялів: 1-20
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 »
А диво буває, лиш з тими,
Хто вперто іде до мети
Зусиллями завжди своїми,
До щастя будує мости.
Ви її кохайте,
Щиро усім серцем
І тоді, як сонце
Вона вам всміхнеться.
То ж премудрий мій народе,
Обери свій вірних шлях.
Шлях добробуту й свободи,
Знай, що це - в твоїх руках.
Оживають ліси й ниви
І красою повнять світ.
По стежках іде вродливий,
Юний квітень по землі.
Моя доленько жіноча
Дай хоч трошечки тепла.
Я кохати щиро хочу,
Щоб весна в очах цвіла.
Усе минає, ти терпи,
Як на Хресті колись Всевишній.
І скажуть з подивом хрипить,
Але все ж бореться і дише.
Пам'ятай, з тобою буде
Повсякчас моя душа
Тихим кроком йти повсюди
Від всіх бід оберігать.
Принесу у долонях я щирість
І найглибші збуджу почуття...
У душі напишу я пунктиром,
Що ти радість мойого життя.
Я вдячна долі, що ти є
На світі.
Тепло і ласку ти несеш,
Як літо.
Коханий мій, єдиний,
Найкращий в цілім світі.
В думках до тебе лину,
Щоб ніжністю зігріти.
Між нас відстані далекі
Та є сильні почуття.
І ми їх,немов лелеки
Пронесемо крізь життя.
Я наснилась тобі, наснилась,
Мов царівна прийшла у сни.
У віночку рожево-білім,
З ніжним поглядом, як в весни...
Тримай мою душу в долонях,
Її довіряю тобі.
Гляди, лиш із рук своїх зрониш,
Вона, тоді вмре у журбі.
Я щаслива, що жінка і мати,
Що уміє ще серце любить.
Ти для мене так значиш багато
І душа знов до тебе летить.
А ти із них вирватись маєш,
Бо є ще жага до життя...
І смуток тебе відпускає,
Ти бачиш в очах його страх.
Каявсь вовк, що поїв вівці
І казав, що вже не буде...
То ж, качок пасти на річці -
Наказали йому люди.
"Мій кращий вірш ще ходить на свободі"
Ліна Костенко.
Мій кращий вірш - іще не народився,
А може й так, про це Всевишній зна...
Дощем на землю лагідним пролився,
Чи, мо, весна на крилах принесла.
А вистояти зможе
Я знаю, ця душа,
Господь їй допоможе
На всіх її шляхах.
А знаєте, як хочеться мені
Спинити війни всі на світі.
Аби народ життям своїм радів
І не лишались сиротами діти...