|
|
В розділі матеріялів: 1021
Показано матеріялів: 261-280 |
Сторінки: « 1 2 ... 12 13 14 15 16 ... 51 52 » |
|
Нині дали тобі волю
Антихриста діти.
Довгі дні душили болем
І ворожім світом
Явні московські ідолі.
|
|
Донбас приснився ніччю нині.
Стою я на передовій.
В горі майорить жовто-синій.
Напроти стоїть Парубій...
|
|
Хоч ви не бачите мене,
Та я вас бачу,
|
|
Великі не просять
Великим дають
Великі не носять
Великих несуть
Вихваляють небо
Вимолюють гнів
Вони лиш про себе
Ведуть влучний спів
|
|
Великі не просять
Великим дають
Великі не носять
Великих несуть
Вихваляють небо
Вимолюють гнів
Вони лиш про себе
Ведуть влучний спів
|
|
Зупинися і задумай лемку – брате
Над тим, що твій батько у ті роки втратив
Згадай злочин з яким в гори прийшов сусід
Про поведінку свою він знати мусів
|
|
Шановний Пане, не я, ви
Ще у рядянщині живете.
Радянські правди душком п’єте.
У вас Леніна молитви.
|
|
В Україні біда.
Українців НЕМА!
Линуть роки, а край у руїні.
Влада в чужих руках
Знов породжує страх.
Ось нещастя, яке в Україні.
|
|
В Україні біда.
Українців НЕМА!
Линуть роки, а край у руїні.
Влада в чужих руках
Знов породжує страх.
Ось нещастя, яке в Україні.
|
|
Пане президенте, Правди п’яні.
По яке лихо обіцяли
Поборювати брехні знані
Прецінь ви не є регіоналом.
|
|
Дивлюся
До заду
За спину
Невидиме бачу
Не плачу
І не сміюся
І не боюся
Тих слів гарячих
Про любов
Висказаних тоді
Через молодість
|
|
Не молився, як гожа дитина.
Не молився, коли підоспів…
Глянь, не люба йому Україна,
Як молитва, як мова, як спів.
|
|
Все через клятих москалів.
Взяли нам Крим. Хочуть Донбас.
Влада несе брехливий спів.
Вона для себе, не для нас...
|
|
Думок кошик
В серці ношу,
Душею читаю,
Бога прошу
Не о гроші,
Хоч і тих не маю.
|
|
Нічка темна була
Соловей не співав
І тебе не було там, кохана.
У цю ніч я не спав
Мріяв, думав, кохав...
Вірив, що ти прийдеш, мов той ранок.
|
|
Знаймо про це
Моє слово на думку, висловлену на фейсбуці,
щоб у Львові на місце пам’ятника Кульчицькому, поставити пам’ятних польському королю Собєському
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Василь Шляхтич
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Szlachtycz
|
Дата: 19.02.2016
|
|
|
ланцюг років
роки це гілля дерева життя
де день листком співучої весни
теплом любові породжує сини
продовжуючи наше майбуття
|
|
Поезія це спів розлитий.
Поміж рядками думки скриті
Пливуть посіяні поетом.
|
|
Тоді струмок з камінчиками грався.
Так, я це бачив стоячи на місточку.
Той промінь сонця, що в воді купався...
Тоді задумав про татову сорочку...
Тих думок скритих все життя тримався.
Тепер, коли вже роки дозрівають,
Той потік сниться. І форелі в ньому
Там у каміннях так любо гуляють...
Те все мов янгол, що веде до дому
Там, над Сян рідний. А дому немає.
28.01.2016р.
|
|
Настане
Чудовий ранок
Коли брат брата зрозуміє
Погане
Мов брудні рани
Сонечко правди з нас обмиє
Тоді то
Народу діти
Брехню відвічну геть відкинуть
І світло
Яке засвітить
Огріє серце України
Ми – СИЛА
Ростуть нам крила
І Правди Божі ідуть в хату
Віджило
Те що в могилах
На ПРАВДУ ждало літ багато
27.01.2016р.
|
|
|
