|
|
В розділі матеріялів: 1021
Показано матеріялів: 281-300 |
Сторінки: « 1 2 ... 13 14 15 16 17 ... 51 52 » |
|
До Улюча, який над Сяном,
Довго не верне такий ранок,
До якого, так любо вертали батьки...
Де весна говорила квітом,
Де життям втішалися діти,
Де плодами дарили поля і сади...
|
|
Я плачу словами
Що вивчив від мами
І тата
Іду вулицями
Де родилась драма
В Карпатах
|
|
Треба про це говорити
(тавтограма)
Тиха молитва. Тихий спів
Тим, у яких ще є потреба.
Там бути, де любові зрив
Торкається нашого неба.
|
|
Новий Рік за океаном.
Там вже тішаться. Ми ні.
Нам пождати ще, ще рано
Закривати старі дні.
|
|
Завітали в Улюч рідний
Бандити в мундурах.
Руйнували нашу гідність.
Така їх натура.
|
|
За Україну,
За свою
Ідуть, не гинуть
У бою.
Ідуть в Європу,
Ідуть в Світ
І несуть славу.
|
|
В Києві тихо. Сплять кияни.
Дніпро сумний пливе, все ж гордий.
Московський гріх знов має шану.
Несе його чортівська орда.
|
|
Невидиме побачить світло,
Якого небачив ще сучасний світ.
Правда брехню прожене вітром
Віри, що зростала сотні довгих літ.
|
|
Давайте будемо молитись
Щоб геть пішов від нас москаль
Який забороняє жити
В себе своїм. Не зносить критик
Свою ворожу магістраль
Веде він по усьому світу
|
|
Слова, слова, і більш нічого...
Сумна, німа розмова з Богом.
Святі гріхи і виправдання...
Сестри, брати – яке в нас знання?
|
|
Матінко Божа глянь на нас
На землю предків яка кривавить
На браний Москвою Донбас
Не дай розєднати державу
|
|
Так Іване, що нам треба, Господь знає
Де, кого, й яким шляхом в ЖИТТЯ вести.
|
|
За Україну
За СВОЮ
Вони там гинуть
У бою
|
|
За нами літо і весна
За нами не почутий голос
Тих яких нині вже нема
Тут де надія Бога молить
|
|
Усіх покличе Бог на сповідь.
Коли це буде? Знає ВІН.
Роки...? Хвилини...? Будь готова!
Активна вповні, не в полові.
|
|
Співаймо друзі, як тоді,
Коли страждала Україна
А ми були так молоді
Й вірили в занепад руїни.
|
|
Сім’я моя. Моя родина.
Сестри і брат. Сини і внуки.
Серцем говорить Україна.
Серпом Москва й її байстрюки...
|
|
Своєї віри ми сини.
Ось того нам не забувати,
Бо й нині діти сатани
Ідуть з нечистим в нашу хату.
|
|
Малих тулила до грудей.
До сну співала колискову,
Бо вірила в своїх дітей
Й майбутність бачила чудову.
|
|
Там, де є їхнє коріння
Там, де є їхнє коріння
Спішать лемко й лемкиня.
Їхні очі в небо синє
Вдивлені, наче б в життя.
Красу рідненького краю
З неба свого, глянь, читають.
Соловії їм співають
Про те, чого вже нема.
|
|
|
