|
|
В розділі матеріялів: 1021
Показано матеріялів: 221-240 |
Сторінки: « 1 2 ... 10 11 12 13 14 ... 51 52 » |
|
Я ріс і з кожним роком більше і більше цікавився історією нашого народу і нашої Батьківщини – України. Вже почав читати історичні книжки. Що правда, в більшості вони були писані польською мовою і польською комуністичною думкою, все таки коли я побачив з великої букви написане слово Україна, через моє тіло починав переходити мороз. Я ставав гордим, що я українець, що я син великої держави.
|
|
Над гробами осінній ранок.
За батьків молюсь дуже тихо.
Не сплять вони над рідним Сяном,
Тут їх пригнало чуже лихо,
Бо рідне їм колись забрано.
|
|
Відходять правди не святі.
Вмирають нехрещені діти
В муках незнаних людині.
Все це нам треба зрозуміти...
|
|
Знов і знов заходжу пам’яттю в минулі роки, в роки дитячі, коли треба було вростати в дійсність, яка породжувала нові і нові запитання. В роки, коли жили батьки, коли в хаті була вся наша родина – бабуся, мама, тато, брат і сестри...
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Василь Шляхтич
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Szlachtycz
|
Дата: 23.11.2016
|
|
|
прийде ранок
мов коханок
у кімнату нашу
стануть діти
будуть пити
з надійної чаші
|
|
Пам’ятаймо Голодомор.
Армія людей лягла в кропивах.
Мільйони жертв і той терор,
Яким Москва нас голубила.
|
|
я співати буду
і можу
і хочу
і хоч небайдужий
надійний
пророчий
народиться вечір
неначе дитина
полечу
до мами
до тата
полечу як птаха
в мою Україну
|
|
Так мало знаємо,
Що маємо...
В книжках все можемо знайти.
Чи ми читаємо?
|
|
УКРАЇНО!
Чужинців приймай у гості,
Лиш не стави їх на пості,
Бо ЗГИНЕШ!!!
|
|
Чув з села
В ангели
До раю
Втікають
|
|
Я хочу до Львова, до нашого Львова
Я хочу там бути і чути СВОЄ
Де так кольорова звучить рідна мова
Де душа і серце своїм рідним бє
|
|
Послухайте що вам скажу
Посмішки киньте геть у воду
Подумайте як в чужину
Прогнали «брати» цвіт народу
|
|
Я скажу вам, нас сумніви з’їдають.
Брехня малює нашої волі суть.
Вороги вже гімн похоронний грають
І як колись, в труні тризуб несуть.
|
|
Я скажу вам, нас сумніви з’їдають.
Брехня малює нашої волі суть.
Вороги вже гімн похоронний грають
І як колись, в труні тризуб несуть.
|
|
Відречися їхньої копійки
А тим більше їхнього рубля
Добре знаєш, це гроші злодійські
Як все інше з чим іде брехня
|
|
Вчора
Випивали ми
Відважно за того
В кого
Вогник надії тлівся
Він
Волю бачив
В тюрмах
|
|
Ось Слава ВАМ!!! Ми - УКРАЇНЦІ з Вами.
Час москалям сказати: Вже досить!
Завдяки Вам, народ поборе драму.
Сотні років він від Москви терпить.
|
|
Чомусь так тихо поміж нами.
Мовчить комп’ютер, телефон...
Знов роковини смерті мами.
Життя минає, наче сон...
|
|
Простіть друзі, що не зараз
На ваше слово, слово дав.
Я довго думав, було, й марив,
Аж сів і словом заспівав
Про своє й наше я, в чужині...
Про надбаний багаж років.
Про наше вчора, завтра, нині...
|
|
Люди добрі, спішить Осінь,
Наших гір княгиня.
Сонце сідає на росі...
В садах більше тіні...
|
|
|
