В розділі матеріялів: 1021 Показано матеріялів: 181-200
Сторінки: « 1 2 ... 8 9 10 11 12 ... 51 52 »
Туреччина. Тихенький травень. Тішить тепло. Тікають тіні... Те, що історію нашу кривавить Того тут не побачиш нині.
Ненароджені діти Не будуть молитись
Гріє весняно - літнє сонце. Турецьке море в хвилях спить. Тіло зігріте не терпить. Входить у життєве віконце.
Бува, згадаю свою внучку... Улюблену й весь час єдину. Спитав себе: – А що у сина?
сторінка: Загадки
| АВТОР ТВОРУ:
Василь Шляхтич
ОПУБЛІКУВАВ:
Szlachtycz
Дата: 19.05.2017
З молитвою в церкву спішить Гріхом наповнена родина. З ікон читає Бога – Сина, Який за їх гріхи терпить.
Вдягнув він весняний костюм Вишитий квітами травами Вулики бджіл поміж садами Веселий світ весняних струн
Припікана а не гріта Правда наша не вмирає Пора сказати для світа Про те що було нам раєм
Якщо ми до дому Принесемо втому То хто ми Чому нас лякає Щось чого немає Ти знаєш
Я бачу як плаче наш світ й народів що родять сиріт бо діти щоб жити вже мруть і з себе до неба ідуть
Душа
Поспішає
До рідного краю.
А я?
А я
Словом граю.
Думками співаю...
Ось я.
Життям,
Яке маю
Іду і шукаю
Буття.
01.04.2017р.
Молюсь журюся де є наше небо‚ На якому зорі розсілись весною У садах Надсяння в час перед війною Глянь сльозяться очі бо плакати треба
Порожніми стали і села і міста... Хоч війні давно вже сказали кінець, Псевдо брат дарив нам операцію «Вісла», А все це тому, бо ти був українець.
Правда, якій не заперечиш... Вона болить, а ще й кривавить. То влада винна кровотечі. Не сита грошей і булави...
Сідаю на скраю чужої весни Читаю як грають дощеві струги Молюся дивлюся як спішить життя Боюся що вкусить мене ця земля
Тобі я Надію Засію. Вже час. Так сіяв І мріяв, І діяв Тарас.
Не біймось сказати сусідам хто ти
Не біймось молити по свому
Нехай про нас знають усі вороги
Нехай вони знають хто ми
Роки юні минуть скоро Радість сяде на могилі Ридаючи мов той ворог Руки піднести не в силі
Завтра також ти вклонися жінкам Подаруй усмішку і тисни долонь Нехай почують любові вогонь Тої любові треба усім нам
Якщо треба буде Взяти в руки зброю Я візьму Я не боюсь Лиш знати тобі Що зброя моя Це чесні слова
Заляканий вітер присів на модрині В якої осінню всі голки опали Ніяк йому бачу там скритися нині А і сил і немає щоб летіти далі