Сідаю на скраю чужої весни Читаю як грають дощеві струги Молюся дивлюся як спішить життя Боюся що вкусить мене ця земля
Думками я в мами бачу її біль Ця драма роками росте мов кукіль В городі в народі в себе в чужині Час злодій взяв тоді матінку мені
Дорога до Бога матусю вела Ворога в порогах не мала вона Я знаю що в раю вона у святих Згадає що я є свій серед чужих Рядками про драму минулих років Ночами і днями несу людям спів 18.03.2017р.
Дякую Вам, Пані Катерино за слово зрозуміння. Бачу, що ми однодуці в любові до Свого. З повагою Василь Шляхтич з Польщі
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Пане Петришин, уклінно благаю Вас не мордувати щоденно цей український сайт своїми роботами. На українських сайтах діє правило, яке дозволяє авторам друкувати не більше двох робіт у день. Вибачте мене
leskiv: Пане Петришин, уклінно благаю Вас не мордувати щоденно цей український сайт своїми роботами. На українських сайтах діє правило, яке дозволяє авторам друкувати не більше двох робіт у день. Вибачте мене
ivanpetryshyn: Вибачте: читав я, та забув, або просто не звернув уваги. Із поетичними сайтами на інших мовах такої проблеми немає. Пане, у мене запитань до Вас більше немає, бо у вашому коментарі- негативно-саркасти
у Вас 
0
