Сідаю на скраю чужої весни Читаю як грають дощеві струги Молюся дивлюся як спішить життя Боюся що вкусить мене ця земля
Думками я в мами бачу її біль Ця драма роками росте мов кукіль В городі в народі в себе в чужині Час злодій взяв тоді матінку мені
Дорога до Бога матусю вела Ворога в порогах не мала вона Я знаю що в раю вона у святих Згадає що я є свій серед чужих Рядками про драму минулих років Ночами і днями несу людям спів 18.03.2017р.
Дякую Вам, Пані Катерино за слово зрозуміння. Бачу, що ми однодуці в любові до Свого. З повагою Василь Шляхтич з Польщі
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Та прикро те, що ті хто не відчуваєть, що в нас війна, поводять себе так, наче вони в іншому світі живіть і те, що війно, то їх не стосується, бо їх не торкається... На превеликий жаль....
у Вас 
0
