Друкуються твори поетів, які не надіслали автору сайту біографічну довідку і зв'язок з ними втратився. Також можуть міститись твори, авторство яких не визначено.Якщо хтось знає біографію цих поетів або як з ними зв'язатись - пишіть у коментарях.
Україно, будь собою. Шануй РІДНЕ і ГЕРОЇВ. Моли Бога, а Він тебе не покине. Вивчай діток рідну мову Солов’їну, пречудову. Мова тобі запорука, Україно... 10.11.2017р.
Вона хотіла вмерти в хаті, В яку то вклала стільки праці... Візьміть мене до дому, прошу. Там помру. Вас всіх вродила. Доглядала. Всім так, як вміла, школу дала... Ви мої діти, візьміть мене зі шпиталю.
Тут пригадалась мені одна сторінка з життя моєї сім’ї. Якщо ви не проти, я скажу вам про це. Був тисячу дев’ятсот шістдесятий рік. Це був дуже сумний рік не лиш для нашої сім’ї, а і усієї нашої родини. У тому ж році померла моя мама. Її було щойно сорок сім років.
Нині я знов відвідав Пана Степана Семенка у Старечому домі. Сьогодні він був дуже розмовний. Увійшов він пам’яттю у свої дитячі роки. Згадав рідне село в його улюбленій Волині. Згадав своїх батьків, а були ними Тетяна і Василь Браницькі. Батьки його були хліборобами. В них було чотири з половиною гектара землі. Я запитав його, коли і чому він, як Степан Браницький поміняв своє прізвище? Він сказав мені, що зробив це, коли заарештували його москалі.
