|
|
В розділі матеріялів: 1021
Показано матеріялів: 201-220 |
Сторінки: « 1 2 ... 9 10 11 12 13 ... 51 52 » |
|
Я шукаю тебе на сторінках життя
Не вдається мені в морі слів віднайти
Час сторінки мете ти пішов в майбуття
Вгасли твої вогні в’януть надій бузки
|
|
Небо прийняло у свій рай героїв
Елітою Вони сьогодні в небесах
Богу там моляться. Молитва – зброя
Етюдом їх перейдений життєвий шлях
Світ земний знає хто Вони та чому в небі
Нині виспівують псальми як солов’ї
А світ наш молить допомагайте в потребі
|
|
Відкрий свою мудрість рідну,
Якої був і є братом.
Бо якщо затратиш гідність
То ти майже усе втратиш.
|
|
Будьмо там
де нам
Бути всім треба
Стоїть там
Наш храм
Під нашим небом
|
|
Чому не вертаєш?
Скажи, де причина?
Ти небо відкинув
З усім божим раєм.
|
|
Говорить Творець
Правди морем
Співає небо і земля
Люди мов гори
Суть прозору
Не відчитали до кінця...
|
|
Не лякалися правд.
В світ надій не йшли тихо.
|
|
Любіть Україну душею і словом
Любіть Україну як матір свою
Любіть її звучну солов’їну мову
Якої мелодія веде до раю
|
|
Перелякали Правду
Та скрилася
Під мітлою
Мов мишеня
Там
Сидить тихо
А лихо
Не спить
|
|
Бігти самому, а не в парі...
І хоч здається біжиш скоро,
Не випередиш свою старість,
Бо неможливим таке є.
|
|
Розлізлися, чи розійшлись?
Чи будемо вертати
До батьківської хати?
Може колись... може колись..
|
|
Не лякаймося сказати
Хто в нас дідо, мама, тато...
Не лякаймося сказати, КИМ МИ НИНІ.
Той, хто корені затратить,
Чужинцем буде вмирати
В чужині, а також в рідній Україні...
|
|
Коли прикличуть нас ікони,
А з них святий голос полине?
Не говоріть, що винні вони.
Краще скажіть: - Це наша вина!
|
|
Знов і знов заходжу пам’яттю в минулі роки, в роки дитячі, коли треба було вростати в дійсність, яка породжувала нові і нові запитання. В роки, коли жили батьки, коли в хаті була вся наша родина – бабуся, мама, тато, брат і сестри... А особливо зупиняюся в тих гірких для мене хвилинах, коли у вічність в молодому віці відійшла від нас мама.
|
|
З колядкою поспішаю
До поляків – друзів
І веселих свят бажаю
Тим, хто Богу служать.
|
|
Добраніч говорить черговий вже день.
В життя моє днів тих вписав Бог багато.
Усіх покладу їх, як книжку на пень,
В якій вас рядками я буду вгощати.
|
|
Пам’ятаймо, Україні
Є потрібні не лиш гроші
(Хоч і їх бракує нині)
Але сусіди хороші...
|
|
Карпати, й Улюч над Сяном.
Завжди так любо там вертаю,
Якщо не дійсністю, хоч сном
Радо ходжу рідним селом,
Про яке пишу і співаю.
Мій рідний Улюч над Сяном.
06.12.2016р.
|
|
Карпати, й Улюч над Сяном.
Завжди так любо там вертаю,
Якщо не дійсністю, хоч сном
Радо ходжу рідним селом,
Про яке пишу і співаю.
Мій рідний Улюч над Сяном.
06.12.2016р.
|
|
То добре коли ми
Шиємо килими
В кольорах історії в кольорах надій
|
|
|
