Добраніч говорить черговий вже день. В життя моє днів тих вписав Бог багато. Усіх покладу їх, як книжку на пень, В якій вас рядками я буду вгощати.
Пробуджу минуле зі свого життя, В якому були і прибутки і втрати. Думками злечу я в своє майбуття, Хрести де і церква, і спалена хата...
Сном вічним приснули і мама і тато. Мені мабуть прийде обабіч лежати. Далеко Сян бистрий, Улюч і Карпати Зодягнені в осінь, залишаться ждати. Та, чи зрозуміють моїх суть пісень І чи привітають гучним Добридень? 10.12.2016р.
Дуже дякую Вам. Приєднався до Вашої точки зору і виправвив. Дійсно, тепер звучить і на мою скромну думку краще. З повагою до Вас Василь Шляхтич з Польщі
Задум хороший, а виконання - не дуже. Не все мені зрозуміло. З повагою, ЛІРИК з ПОЛЬЩІ.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Їжаки сумують за тим за чим і люди! За гармонією і людською теплотою душі! Яка береже і окутує добром! Дуже класний вірш. Прикро, що руйнуємо те, що дає життя.
kraynyuk46:Дякую, п. Таміло, за коментар. Це не тільки сумно, а й дуже боляче. І найстрашніше, що такими зрадниками виявилися люди, яких ми добре знаємо,
у Вас 
0
Гарно! Оце дід мало не втрапив у халепу! :s-