З молитвою в церкву спішить Гріхом наповнена родина. З ікон читає Бога – Сина, Який за їх гріхи терпить.
Співає хор. Молитва лине... Їх тіло тихне в одну мить, А душа увесь час болить. Пливуть роки. Плачуть години...
Небо. Розсіяна блакить... В Донбасі ридає дитина. Така то наша Україна. Є воля, а там гріх гримить. Москаль розриває країну... І так воно вже від століть...
Так, гірка картина у нинішній Україні. Мало того, що Донбас горить у вогні, так ще й запроданці, зрадники і сепаратисти ходять чорною хмарою по мирній території і стараються боляче укусити, змарнувати досягнуте, налякати, перекрутити факти. Руки опускаються від усього того, а так хочеться бачити Україну мирною, сильною і самодостатньою.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Не втрачає суті. Дай Боже, щоб вона була завжди. Мріяли розбудувати Україну. Тепер мрії помінялись місцями. НА першому місці ВИЖИТИ І ЖИТИ!! А далі вже ВІДБУДУВАТИ. І лиш тоді
у Вас 
0