Над гробами осінній ранок. За батьків молюсь дуже тихо. Не сплять вони над рідним Сяном, Тут їх пригнало чуже лихо, Бо рідне їм колись забрано. Ворожий неприязний вихор Кинув їх тут в чуже, незнане...
Лежати з чужими не драма. Пам’ятна дошка сповіщає, Що тут бабуся, тато, мама Під чужим небом спочивають. Всі вони з Улюча над Сяном. Це слово тим, які не знають. Ось нас з Надсяння тут пригнано. 27.11.2016р.
Болючий вірш для Вас і вашої родини, але скільки ще таких вигнаних із рідних місць людей, притулилися у чужині, а серця їх рвуться до рідного краю...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
0
