В категорії матеріалів: 117 81-100
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6 »
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
З обмерзлих нестям вітер лютістю свище,
Гуде мегаватами в струнах мереж,
Метає стріл розпачу сонми все ближче,
Розбурхує сни, упокоєні врешт
Спи собі здоровий,
Козак чорнобровий!
Хай тобі присниться
Мама, як зірниця.
Не зовнішність тільки велика окраса,
Краса – більше те, що залежить від нас:
В думках, поведінці, у погляді яснім,
В алмазах душі – не володар їм час.
Погожий літній вечір. У призахідному сонці повітря напоєне легкістю, щирістю, безтурботністю. Юрба дітей зібралася біля місточка через невеличку річку Арбузинку, яка мрійливо, неквапно про щось своє втаємничене дзюркоче до довгих, витесаних з суцільних гранітних брил колон, покладених горизонтально.
сторінка: Проза
Дебелий Леонід Семенович
ОПУБЛІКУВАВ:
leoniddebelyy
Дата: 27.09.2013
«А можна, дідусю, на Вас я зіпруся,
Бо день цілий бігав і ніжки болять,
А Ви ж бо сиділи на лавці й канапі,
Ото відпочили, час, може, і встать».
Цього вірша- пісню було створено не вчора, призначено не на завтра, але вірю, що післязавтра він знайде своїх співавторів і буде у нього щаслива доля, як і у тих, кому він присвячується.
Удивляюсь тривожно в обличчя
І впізнати з зусиллям не можу,
Чаєням щось тремтливо кигиче,
Уві снах бачив я тебе гожу,
Як світанок в квітневому цвіті,
А вітаю сьогодні… несхожу
Скільки раз, аж корчачись від болю,
Добувавсь додому я повзком,
Та пробитий був не лиш злобою -
Можна зранить навіть пелюстком.
В мене з пісні душа,
Може й голосно це,
Та це правда,
Я це відчуваю.
Хоч би що я роблю:
Чи кошу, чи пишу,
Чи то в думці, чи вголос співаю.
Помучив тебе я немало
Й донині сумління гризе,
За те, що не знало покою,
Прости, моє серце, мене.
Весільні шати, юний час
Голубить ніжність у очах ,
Той шлюбний вальс звучить, не згас,
Кружляє в пам’яті …
Для нас…
Ти безгрішна аж така,
Що святою майже стала.
Не загризла й хробачка
І рогами не вбивала.
На тебе погляну, і ранок життя
У променях теплих несе ще дитя
Босоніж по травах, по стернях рудих,
Змішались впереміш там сльози і сміх
Троянди й виноград -
Емоцій водопілля,
Іду до яблунь в сад,
Тут рай мій і зусилля
Квіт юності, як схід палав…
А ти очима сяйно грала,
Краєчком серця помічав,
Чого душа твоя бажала:
сторінка: Елегія
Дебелий Леонід Семенович
ОПУБЛІКУВАВ:
leoniddebelyy
Дата: 30.08.2013
Дякую Андрію Дужаку, після прочитання його чудового вірша "Закоханий у фото" склався цей вірш.
День народження у Міли
І за стіл в задумі сіли
Коля, Іра і Маринка -
Сині очі, дві тернинки
В небосхилі синьо-синьо,
Пишіть мені листи, прожиті роки,
"ТОП++ - до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
