На тебе погляну, і ранок життя У променях теплих несе ще дитя Босоніж по травах, по стернях рудих, Змішались впереміш там сльози і сміх
Крізь діри там яблучком снить верхолаз, Угорки в садку лиш однім напоказ, Зате у городі притулок в раю – Пасльону кущі, їх безмежно люблю
Пасльоне солодкий, солодший за мед – Варення, кисіль, ти і перше й десерт, Сухий, у компотах, вареників шал, З усіх насолод ти - зразок, ідеал
Пасльоне шляхетний, ти пам’ять сховав Про те, як у голод наш люд рятував, Євшан моє зілля, з небес смакота, Сіяє, як сонце, твоя чорнота
В городі за тебе я Бога молю, Розпушу землицю, погладжу, поллю, Вберу твої болі й найменші, що є… (Ну хто ж може кривдить дитинство своє?)...
Летиш у туманах з духмяних років, Складать тобі пісню – не стачить всіх слів, Ти – спогад, легенда, найліпший з принад - Паслін-рятівник, степовий виноград…
| 
у Вас 
0
