В розділі матеріялів: 237 Показано матеріялів: 181-200
Сторінки: « 1 2 ... 8 9 10 11 12 »
О, як чудово лісом цим іти І міцно так триматися за руки! Лиш ми удвох і сонячні мости, Й цього Едему дивні милозвуки!
День відлетів за вітром органзою, Розкинув вечір темний килимок. В повітрі пахне кавою й грозою. Переплетіння пальців і думок...
В подвір'ячко наше
підкрався пахучий спориш,
в городі пасуться
дощів неприборкані коні...
Арабікою пахне теплий
вечір,
Сповзає день сльозою по вікні,
В саду затихли співи голосні
І органзою оповило плечі
Чорничне небо яблунькам сумним,
Що облетіли білим снігоцвітом.
На видноколі достигає літо
В хмелю п'янкої мрійниці-весни.
Вже заіскряться в сонячнім вині
Медові соти, мов янтарні смоли,
Заколоситься, зашепоче поле
І зажевріють маки вогняні.
Намисто ягід, солодко-терпких,
Розсипле літо у пахучих травах...
І винограду арка кучерява
В промінні сонця грітиме листки.
Жита всміхнуться ніжно-волошково
І попливуть погожі теплі дні-
Отак про літо мріється мені!..
І з неба зорі дихають медово.
Вже майже і не згадую тебе, Вже
майже забуваю(ох, наївна!) Закуталась у небо голубе П'янка
весна, заквітчана царівна. Порозсипала перлами росу У
травах буйних, квітниках духмяних. А я ще й досі в пам'яті
несу Твоїх очей бездонні океани. І забігаю, наче
крадькома, В далекі дні, наповнені цвітінням. Сама себе
обманюю, сама Втікаю від правдивого прозріння, І не
збагну в цих істинах простих, Що розум мій засліплений
коханням. Так заздрю тим, хто спалює мости І долю
відпускає без вагання...