|
|
В розділі матеріялів: 203 Показано матеріялів: 181-200 |
Сторінки: « 1 2 ... 8 9 10 11 » |
|
Їм було, мабуть, тридцять та це, якщо на двох
Старенькі, що у парку, про них же говорили:
"Щаслива буде пара і збереже хай Бог"
І ще завжди у школі із захватом женили.
Дзвінок останнІх років. Пробив шалений звір.
Уже не так дзвенів, тривоги йшли дівочі.
"Мій таточко воєнний, відправлений в Сибір,
І я поїду з ними. А ти? А ти, мабуть, не хочеш."
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Лілія
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Лілія
|
Дата: 04.01.2015
|
|
|
Світи мої, в безгОмоні світи,
Заплачуть, гулом ночі Хіросіми,
Чорнобиль плаче. Світе мій, прости,
Що помилився забувалий хімік.
| сторінка: Лілія
| АВТОР ТВОРУ:
Лілія
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Лілія
|
Дата: 03.01.2015
|
|
|
Заграють мені трави отой природній блюз,
Защуриться це небо із кольором барвінку,
Коли ще нас гнобила імперія й союз,
А нам уже писала велика Українка .
| сторінка: Лілія
| АВТОР ТВОРУ:
Лілія
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Лілія
|
Дата: 02.01.2015
|
|
|
Живуть уже солідно, і мають наче все
Та мова дошкуляє, тож обража співучу.
Та я, мій друг далекий, хотіла б понад все,
Щоб ти ламав не мову, а у Ростові ручку.
| сторінка: Лілія
| АВТОР ТВОРУ:
Лілія
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Лілія
|
Дата: 02.01.2015
|
|
|
Моя ти молоде, несправжні лікарі,
Що набирають прохідні лиш бали.
Вмирають люди, і, лише тоді,
Збагнемо ми, на неука попали
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Лілія
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Лілія
|
Дата: 01.01.2015
|
|
|
Зібрались всі... Морський залив...
І той юнак сказав між всіх:
"Оцю, я менше всіх любив"
І в залі вмить зайшовся сміх.
|
|
Ти віриш так йому з позором,
Хоча не знаєш ще сама,
Який чудак за монітором
Тобі написує слова.
|
|
Так на світі частенько буває,
Як на вулиці в когось біда,
Кожен другий айфон витягає
І захоплено горе зніма.
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Лілія
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Лілія
|
Дата: 21.12.2014
|
|
|
Сказав коханий: "я лише твій друг".
Країна друга по вікні блідому...
Ця інша мова різала мій слух,
А я сама верталася до дому.
|
|
Не кляніть ви ніколи дітей.
Не кажіть: « Ти для чого родився».
Слух прекрасний в підступних смертей.
Заберуть... Ну а ти помилився.
Мама доню любила свою
Та завжди говорила крилату:
«Якщо рано народиш –уб'ю
Та під поїзд лише, не до хати»
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Лілія
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Лілія
|
Дата: 20.12.2014
|
|
|
Долоньки тягне, схлипує дитя.
З гулом ночі, снаряд пролітає.
Від сусідів нема каяття.
І скупе лиш: "Там руских немає"
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Лілія
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Лілія
|
Дата: 18.12.2014
|
|
Проминає життя у шаленому темпі,
Поспішають, вертають і знову спішать.
Та мій погляд застиг на маленькому стенді,
Де короткі рядки майорять.
Я подумала- "Просять, мабуть, щось купити".
Підійшла й прочитала сумне:
"Поможіть, дуже Златочці хочеться жити,
Поможіть ми благаєм одне".
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Лілія
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Лілія
|
Дата: 16.12.2014
|
|
|
Вони разом навчалися в школі,
Ворожнеча між ними була.
Розвели їхні доленьки долі,
Говорили болючі слова.
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Лілія
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Лілія
|
Дата: 15.12.2014
|
|
|
Бабусю, вже твої руки,
Як нашого клена кора.
Дорослі, бабусю, вже внуки
І ти, уже стала стара.
|
|
"Операція, надто пізно",
Наче звоном діагноз -рак.
Прозвучав, різонув так грізно.
Ну для чого вбиваєш так!
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Лілія
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Лілія
|
Дата: 14.12.2014
|
|
| сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Лілія
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Лілія
|
Дата: 14.12.2014
|
|
|
Трішки про себе: народилася 1992року у с.Гніздичне Тернопільської області. Працюю податковим інспектором. Навчалася в Тернопільському національному економічному університеті. (сторінку - у Тернопільській обл).
| сторінка: Лілія
| АВТОР ТВОРУ:
Лілія
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
Лілія
|
Дата: 13.12.2014
|
|
|
|