|
|
В розділі матеріялів: 58
Показано матеріялів: 41-58 |
Сторінки: « 1 2 3 |
Того Різдвяного вечора дівчата кидали чобітки біля колгоспної комори: у який бік покаже носочок чобітка, із того краю суджений буде.
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Шевченко Тамара
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
shetamara
|
Дата: 27.08.2008
|
|
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Шевченко Тамара
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
shetamara
|
Дата: 20.08.2008
|
|
Ніколи не думала, що перекладати свій твір із російської буде так тяжко... Перечитую вже декілька днів і все щось не так. Тепер набралася сміливості надрукувати його... Якщо є зауваження, то пишіть, будь ласка.
| сторінка: Проза
| АВТОР ТВОРУ:
Шевченко Тамара
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
shetamara
|
Дата: 18.08.2008
|
|
Ми не помітили дощу,
Що лив безперестанку,
Тоді з тобою я була
До самого ранку.
|
Ми неначе дві зорі у небі,
Розділяє нас Чумацький шлях.
Не сумуй коханий мій, не треба,
У моїх ти залишився снах.
|
Вже третій рік у містечку Гамветтола що знаходиться у провінції Форлі-Чезена невличка група жінок-українок разом із міською радою та кооперативом «Ідея» проводять свято «Fa-Volando” (Казкуючи). Щороку зал, у якому проходить свято, наповнюється все більше і більше.
Ось і цього року Бочеварова Ірина із сином Артемом, Бондар Ганна із Назаром, Шевченко Тамара із Романом та Любов із Діаною підготували програму із казками, іграми і піснями та запросили доньку Тетяни Лісовської, Оленку, яка заспівала українську народну пісню та порадувала італійців своїм чудовим голосом (дівчина навчається у консерваторії).
Тетяна ж, зробила вдалі фотографії та зняла свято на відеокамеру.
| сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Шевченко Тамара
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
shetamara
|
Дата: 10.03.2008
|
|
Прочитала "Зовсім не love story", яку написала Аня і стало сумно.. Тож хочу, щоб Ви посміхнулися. Чи мені це вдасться, не знаю, але спробую...
|
Памя'ті Голодомору 1932-1933 років.
Написано на основі матеріалів записаних із уст родичів очевидців.
|
 Життя іноді буває таким тяжким, навіть нестерпним... Здається, що вже не можна нічого змінити, але... Проходить час і все стає на свої місця, навіть покращується. Не даремно кажуть, що час лікує.
Так
і в природі: кактус, із гостренькими колючками, що не знаєш із якої
сторони можна до нього доторкнутися.... А він узяв і розцвів! Навіть не
віриться, що такі гарні квітки нам може подарувати невеличка сердита
колюча рослинка. Побачивши це чудо, я подумала: "У житті теж так буває..."
|
|
Реанімація душі - мої вірші.
|
 Пролетів вирій пташок, а після нього написався вірш....
Прослухати пісню можете за допомогою плеєру з сайту або завантаживши її за цією ланкою та слухати вже у будь-який зручний час
(Розмір файлу - 3107 Kb) Заспівай, матусю, колискову,
Щоб почути любу пісню знову.
Заспівай так лагідно, тихенько,
Я згадаю, як була маленька. ....
|
Я шукала щастя дорогою довгою
За Дніпром, за Дунаєм, за Волгою,
За горами, лісами й долинами,
І роки мої в пошуках линули...
|
Багато рослин, які раніше росли на нашій території стають рідкісними. Можна сказати, що людина не зовсім бережно ставиться до природи, а може... Наприклад, пасльон. Він врятував від голоду багато людей, його лікувальні властивості знали наші бабусі. Але зараз рідко зустрінеш цю рослину. Може пасльон "образився", тому що нині мало хто звертає увагу на цю рослину? Ось і зникати почала. Хоча непомітна рослинка із ніжними ягідками увійшла і в народну творчість, фразеологію українців...
|
Шевченко Тамара народилася 14 березня 1969 року в с.Суворівка Новоодеського району Миколаївської області.
У 1992 році закінчила Миколаївський державний педагогічний інститут за спеціальністю українська мова та література.
Чотири роки працювала вчителькою народознавства та української мови в селі Явкине Баштанського району.
Потім у рідному селі Суворовка працювала завучем з навчально-виховної роботи та вчителькою російської мови. Роботу свою дуже любила.
Доля закинула до Італії у 2002 році.
|
|
|
