А ти пам’ятаєш той вечір,
Умитий травневим дощем?
Десь там соловейко щебече,
Колише бузковим кущем…
Тоді, коли ти серед ночі
У темінь за рогом зникав,
Намисто сльозинок дівочих,
Мій досвід жіночий, низав...
У спогади рину щоразу -
Твій голос у трубці звучить,
Та в серці ще маєш образу,
Не можеш її відпустить...
Квітка шипшини в автобус зайшла, квітка шипшини ще не поспіша, стигне, ще сходить з губ пурпур, іще чує плече зустріч з його плечем. Ліній кросворди і гамірність пар здійснюють перше затягнуте па. Квітці шипшини в далеке вино втрапило сонце. Розкрито вікно. А їй не треба діставати той милий образ винуватий. А їй не личило б пускати у лунку Місяця сльозу. Навіщо треба при сторонніх вдивлятись в зміни на долоні? А їй не треба зараз змін. Її чекатиме лиш він. Їй не потрібно ще і ще колекціонувати не. Автобус рушив, щоби знову долати відстанню умови. Нізвідки рушив і внікуди. Дорога нетривкою буде, летітимуть розкрито вікна, а в них вдивлятиметься квітка так пильно, як раніш ніколи.
Народилася
12 грудня 1985 року в м. Мала Виска на Кіровоградщині. Закінчила
педагогічний коледж, а потім - і університет. З 2005 року – працюю у
ЗМІ, спочатку – на радіо, тепер – в редакції газети.
Проживаю в м. Олександрія, що в Кіровоградській обл.
*** Так хочеться кричати на весь світ Про моє щастя світле, безкінечне Бо залишить цей день – у серці слід Коли вдягну я сукню підвінечну. Коханий мій, улюблений герой Дитячих казок, що намалювала. Ти лиш скажи і я піду з тобою Хоч на край світу, я уже пропала…
Співанка (Світлана) народилась в Черкаській області, закінчила там школу і подалася на навчання в
славне місто Кіровоград. Зараз уже на другому курсі. Має чудового
чоловіка, з яким одружилася влітку.
