Надворі дощ. У хаті темно, тихо. Дивлюся у вікно. У мене лихо. Немає спокою мені. Душа страждає. Мені так важко! Та про це ніхто не знає. Ніхто не бачить, як я мучуся і плачу. Можливо, знає Бог, та я Його не бачу. Сприймає Він біду людей терпляче. І тільки дощ надворі тихо плаче.
|