Буде сонце світити і дощик іти. Будуть квіти, тварини і люди. Буде влада інтриги плести, як завжди. Буде світ, а мене вже не буде. Я піду з цього світу в інакше буття. Не візьму я нічого в дорогу. Я залишу позаду щасливе життя І любов свого Бога живого. Я не хочу вмирати. Я Бога молю, Щоб продовжив літа молодії. Я природу, людей і життя це люблю. А війна позбавляє надії.
|