Мельник Юрій проживає у місті Рівне. Йому 19 років, навчається у Національному університеті водного господарства і природокористування (НУВГП) на 3-му курсі. Віршує Юрій близько двох років. Вірші надіслав не стільки для публікації їх на сайті, скільки щоб почути ту саму критику.
І лиш дощ, що змивав силуети з вікна Відносив думки невідомо куди. Хтось стояв і дивився як зникала земля Під шаленим потоком води…
Дощ зривався з небес і летів у долоні, І холод пронизував аж до кісток. Кров без упину била у скроні, А душа вже летіла до самих зірок.
Вода, набираючись сил, вимивала І відносила землю прямо з-під ніг. Вона часом плакала, часом сміялась, Вода лоскотала і нищила їх.
Круглов Віталій Вікторович народився 6 листопада 1970 року в смт. Золочів Харківської області. За освітою інженер-будівельник.
Учасник всеукраїнських семінарів молодих письменників. Друкувався у журналах «Слобожанщина», «Березіль», «Дзвін», обласній, республіканській пресі, колективних збірниках молодих харківських літераторів, збірнику «Гранослов» (Київ). Дипломант щорічного Міжнародного конкурсу кращих творів молодих українських літераторів «Гранослов-2000».
Автор збірок поезій «Слова на віконному склі», «Безпритульні сніги» (Х., Крок, 2000, 2001) та у співавторстві збірки «Понад шляхом» (Х., Крок, 2002).
Шишкіна Анна, народилась в місті Любомль, що у Волинській області, 13 липня 1989 року. Студентка Волинського державного університету ім. Лесі Українки.
Ось один із її віршів:
*** Крихка свобода вікон, Туге сплетіння рами... І штори,як повіки, Ледь зрошені сльозами. Тонка скляна прозорість, Що ловить неосяжність, Вночі п'є спрагло зорі, А вдень,як сонце майже, Розсіює проміння В моїй сирій кімнаті, Ілюзією вабить Думки сумно-крислаті, Пускаючи коріння В мою хвору свідомість... Хотілось трошки правди- Лиш фальш одна натомість...
Я не маю сумнівів, що усі твори увійдуть до складу різних за назвою збірок. Кожен із Вас знайде у цій добіркі поезії вірш за "смаком". Тож пишіть, які твори найбільше Вам сподобались.
НАЩАДКАМ
Вам невідома та навала мук, історія – мов сон, страшний, далекий. Навіщо вам тривожитись? Лелеки у небі сяють первоздáнним дивом, Й блакить висока, й золотиться нива. І не згадаєте про ті мільйони душ,
... Читати далі
Сергій Дуб народився 11 січня 1964 року в місті Києві. Закінчив середню школу, армія, технікум, завод. 1993 року – важка травма, інвалідність 2-ї групи і по цей день. Одружений, має сина. Вижив завдяки підтримці сім`ї та рідних. Зараз пенсіонер і приватний підприємець. Вірші почав писати ще в 1882 році. 2006 року вийшла невеличка збірка віршів «Повінь». Працює над прозою, не забуває і про поезію.
