В розділі матеріялів: 1021 Показано матеріялів: 581-600
Сторінки: « 1 2 ... 28 29 30 31 32 ... 51 52 »
Плинути правди океаном І бачити красу життя У кожний вечір в кожне рано Й чути що шепоче душа
Довершується час неволі. Усе таки, ще чути болі. Бува, задумають батьки, Як жити будуть їх сини?
Слово ПРАВОСЛАВНИЙ, Як плахта на бика Уже здавен давня Ріже католика.
А в Інтернеті Стають вже треті Тобто такі, що з середини Дарять розколи Вдаряють болем Матінку нашу – Україну
Весна в природі, А в народі Нашому її, бач, нема. Вкрав її злодій? Чи молодість Не знає, що таке весна?
Слова маленькі я візьму І не дивуйтеся тому, Що їх засію тут на нашій рідній ниві. Слова ті родом з чужини - Немає їхньої вини, Що їм чинили дії геть несправедливі.
Іде Ісус в край з візитом.
Осінь, зима, весна, літо...
Мудрістю Він промовляє.
Ті, що Його розуміють,
Слово правди дітям сіють.
Так і віра в нас триває.
Думками влітаю
До рідного краю.
Своїх я питаю.
Вони мов німі.
Вдягнув з ранку Вишиванку. Вулицями ходить. Він питає: - В яким краю Ви проти народу?
Коли в пості Ідуть гості Нам тішитись треба Привітати Вшанувати Того хоче НЕБО
Побачив море без води Побачив гори без життя Тебе не бачив. Бо ось ти Не була в тлі його буття
Весняне життя Чомусь не буяє Чекає тепла І вітру над краєм І теплих дощів І весняних громів Молитви без слів У рідному домі
Недопите вино...
Навіщо воно.
Невипите пиво,
Не співає гнівом.
Нам про це знати й говорити.
Питаю вас
Колиб Тарас
Сів біля нас
Про що сказав би нині
світ батьків світ наших прадідів спить в пам’яті спить як дитина сита суха чиста
немає крил все ж так літати хоче
немає сили а праця всюди жде
а день спішить бо ждуть забуті ночі
тому то в нас весь час так є як є
Вже весна в діда Василя.
- Тату, поїдьмо на гриля.
Там біля ставка нам сісти...
Печену ковбаску їсти...
Бог чує наші молитви тихі, І кожне наше Бог чує слово, Тому відкиньмо подалі лихо, Хай буде чути батьківську мову.
А скрипка грає, Пливуть тони, Душа співає, Неначе сни,
і вечір
і небо мов наше
і люди здається свої
і втеча
і мрія про краще
і раптом у тобі жалі