В розділі матеріялів: 1021 621-640
Сторінки: « 1 2 ... 30 31 32 33 34 ... 51 52 »
Споглянь синку
Ідучи з Богом,
Усі дороги
Прозорі і святі...
А наші кроки
Пишуть уроки
І легко нам в житті...
21.01.2012р.
Ідемо у життя доріг краєм
Свого життя шукав у брата.
Ні. Не знайшов. Порожня хата.
Тоді пішов він до сусіда.
Життя не бачив. Всюди біди.
Гріхом на брата не дивлюсь.
Гріхом сестер я не вітаю.
Гріхом минулого журюсь.
Господь це бачить. Він все знає.
десь далеко при ялинці
стають разом українці
і вітають
в чужім краю
ново зроджене дитя
колядують як батьки їх
і співом Ісуса гріють
їхня віра
дуже щира
веде їх у майбуття
чи можна забути те що наше рідне
За вікном зимова осінь.
Дощеві перли з вітром грають...
Ніч довга, чорна вже на пості.
А в лісі чути сич співає.
Народ, який надій не має
Хоч на могилах правд присів
Якщо минулого не знає
В майбутньому буде терпів
Я прошу вас
Скажіть мені
Якщо слова
Мої німі
Скажіть мені
Хай знає час
Бог говорив колись
Голосом Мойсея
Потім словами святих
З часом словами тих
Які святими будуть
Їм щойно пишеться епопея
Згадаймо і задумаймо
Над словами Блаженного Кир Андрея
І Кир Йосифа Сліпого
І тих неназваних
Які говорили що нам тільки з Богом...
Ось ялинка світлом грає.
Біля неї ти є, я є...
При столі стає родина...
Лиш правди мовчазні
Літають відважно.
Куди їм ? Не знаю. Так тихо, аж страх...
Різдвяні вітання.
Вже й колядування.
Анголи і зорі заходять під дах.
Церкви наші розійшлися.
Створили руїну.
Сил немає, щоб зійшлися.
Терпить Україна.
Якщо слово
Як полова
Шкода слова
Якщо віра
Не є щира
Я вас шукаю.
Вас нема.
Все завмирає.
Йде зима.
А час тікає...
З ним роки...
Життя минає...
А де ти?
Роки летять, як любий спів.
Істина наша в них німа.
Зігріта мудрістю батьків
Дарує щось, чого нема.
Вітри гріха у ворогів.
Опутала їх сатана.
Зима, морозу й снігу словом
Заговорила наче мати.
Знають її все зимну мову
Збагнені діти і санчата.
Чужина не вбиває любові.
Вірне серце словами гримить.
Несе правду з батьківської крові
Україні, яку так болить.
