Чужина не вбиває любові.
Вірне серце словами гримить.
Несе правду з батьківської крові
Україні, яку так болить.
Зрозумійте, хто ріс в чужій мові.
Свою рідну він чує, як спить.
Чуже слово вбиває мов повінь.
Той, хто любить своє, він терпить.
Рідне слово шліфую як вмію.
Вдосконалюю свої рядки...
В Україні його розуміють
Тут підкажуть, як його нести.
Бога молю, Він дає надію
І говорить як мені іти.
17.12.2011р.
|