Народ, який надій не має
Хоч на могилах правд присів
Якщо минулого не знає
В майбутньому буде терпів
Живучи сам себе вбиває
Льодом незрозумілих слів
Яких так безвісно вживає
Щоб відректися споминів
Серце чужим ритмом вдаряє
Надійна радість родить гнів
Народ який про це не знає
Не буде родити синів
Лиш яничарів свого краю
Й стане матір'ю байстрюків.
|