В розділі матеріялів: 237 Показано матеріялів: 121-140
Сторінки: « 1 2 ... 5 6 7 8 9 ... 11 12 »
Не бийся так у шибку, сніговію, Не огортай трояндові кущі... Ще крапелину літечка лелію На денці білокрилої душі...
Я так люблю сидіти край вікна І споглядати невагому зиму, Коли її холодна пелена Торкає душу, сонну і незриму...
Сумує день на білому папері, Розгорнутому снігом по землі, І збитими вершками акварелі Загусли на пошерхлому гіллі...
Духмяні аромати хвої Морозна свіжість обійма На вікнах масляні левкої Малює пензликом зима...
Таке оманливе тепло, Застигнуть недоречні сльози, Як тільки вранішні морози Дихнуть крізь плетиво гілок.
Колись і ти навчишся між рядків Шукати істин проблиски і тіні, В безлистій тиші заспаних садів Ловити звуки-співи солов'їні...
Зима в Карпатах.Ух, яка зима! Які патлаті сніжні кучугури! Мете-мете і про́світку нема, Дзвінких бурульок срібні абажури...
Зимовий килим ковзає з-під ніг, Тобі за комір снігу натрусило- Який чудний!(і посміхаюсь мило, Так неквапливо струшуючи сніг)...
А під вечір сонні димарі Розпустили пасма посивілі І вляглися спати у дворі Лебедино-сніжні заметілі.
Заметіль у Франковому місті- Неймовірна така заметіль! І роями сніжинки сріблисті, Наче мухи снують звідусіль...
Захурделивши біливом світ, Розчинилася в мареві панна!.. Срібний клен шепотів їй услід: "Ворожбитко моя невблаганна..."
Цей перший сніг!..Кульбабові перини Хтось розпоров на сивих небесах, Летить завія пухом лебединим, Мов клапті вати висне на гілках...
Десь в рівчаку наспівує ручай- Вслухається у срібні ноти осінь, Вже відзвенів багряний листограй В її хмільному житньому волоссі...
День осінній акордом повис І розсипав дзвінку позолоту, Не згрібайте рясний падолист, Не тривожте осінню скорботу...
Дерева засинають - це не смерть, Тож не оплакуй їхнє обмирання... Ще буде днів шалена круговерть, Осяє морок полум'я світання...
Дме вітерець в калинову свирівку*, Тріщить над ставом схилена лоза, Сухий листок скотився на долівку- Сумного клена трепетна сльоза...
І на обшарпаний пергамент Лягла поезія терпка, Сплітає спогади в орнамент Гіркої пам'яті рука...
Залюблена у музику дощів, Закутана в сатинові тумани, Напоєна медами почуттів І відчаю гіркими полинами...
О, ці дерева, мовчазні й понурі, Вони мені давно вже не чужі, Летять листки, неначе з партитури, В розбитий глек порожньої душі...