Гнат Голка народився і проживає у м. Луцьку. Освіта вища. Не член жодної з поетичних спілок.
Понад рікою на горбі могутній ясен височів І з вітром вільним граючись, зеленим листям шелестів. У божевільному танку, листки стрибали сміючись, І в їхнім шелесті м’якім небесні струмені сплелись. У кроні дерева густій грайливий вітер танцював, А пишний листяний ансамбль до хмари пісню підіймав. – Ми є окрасою життя, – Співав листків зелених хор, – Ми квінтесенція буття, Ми апогей, аншлаг, фурор. Що варте дерево без нас – Страшний оголений бовван. Ми є – еліта, вищий клас, Ми вічна музика жива. Ми ніжне ясена лице, Ми іскра, примха і кураж, І в парі з другом-вітерцем Ми цей складаємо пейзаж. Співало листя пісню цю і кожен день і кожну ніч, Аж ясен більше не стерпів і струсонув його із пліч: – Коріння, стовбур і гілля, — оце моя найперша суть. Моє нескорене єство, моя постава і могуть. А ти потрібне на сезон лишень для вигляду мені, Сьогодні з вітром шелестиш, а завтра – чорний перегній.
А вам ще, друзі, не набрид оцей ансамбль «елітний» наш? Чи, може, стовбуром труснем і перепишемо пейзаж!?
Якщо ви думаєте що вас тут немає - ви можете помилятися!)))) А можливо вам цікаво буде познайомитися з тими, хто теж пише прозу чи вірші... можливо вам сподобається кілька рядочків і ви захочете познайомитися з тим, що пише ця людина)))))
У будь-якому випадку радує те, що всі настільки різні!!! Це ніби двері у кімнати.. в яких живуть думки, почуття, спогади...
Погано чи добре, але загадки зробила))))) Бажаю Вам усім натхнення і нових творів!!!! Люблю я вас читати!))))) З святами!)))))
