Лист

«Поет чи п’яниця був він?

Бо що не вірш – скрізь запах вин.»

Ну що ж сказать тобі, мій друже,

А втім, мабуть, тобі байдуже.

In vino veritas? – Авжеж.

Але цього ти не збагнеш.

Та не твоя у тім вина –

Не знаєш смаку ти вина.

Не знаєш ти, що є вино,

Яке не всім пізнать дано.

Ну що ж, іще не зрозуміло –

Його поезія п’янила.

Він зміг ввійти у ті світи,

Котрих всі прагнуть досягти,

Він віднайшов свою дорогу

І тим отримав перемогу

Над буднями і над юрбою,

Ну що ж, прощаюся з тобою.

Бувай, мій друже, і … п’яній,

Знайди вино в душі своїй.

P.S.

Когось хмелять прості слова,

Чиясь в тумані голова

Від музики або від танцю,

Ще хтось від тиші п’яний вранці,

Когось мольберт чи сцена манить,

Ще хтось спортсменом стати марить.

«Усі ми п’яні, всі хмільні,

Це правда: істина в вині».

2002