|
|
В розділі матеріялів: 1110
Показано матеріялів: 1081-1100 |
Сторінки: « 1 2 ... 53 54 55 56 » |
|
Ти не картай мене за необачність,
За недоречне слово не суди.
Заглянь в моїх очей словник тлумачний —
Не стрінеш там ні буковки вражди.
Ні оклику над власними ділами,
Ні заздрісних трьохкрапельних «шу-шу»...
Бувають зриви і болючі злами,
А підлістю ніколи не грішу...
|
Як хочеш побачити людство — іди на вокзал.
Іди
на той
зашморг доріг, на заплутаний вузол,
Який сам лукавий колись зав'язав
В насмішку над людством...
|
|
Бідо моя, моя бідочко рідна,
Як горло стиснеш так, що й не дихну,
Як затуманиш очі до невидна, —
Не накидай на серце пелену.
Хай бачить, незатулене і зриме,
Дорогу і сутулості людські...
О тій порі
чужа біда ітиме,
Підошви обриватиме слизькі...
|
Роботи стільки — не поспіти зроду,
Тут вистачило б
сил на головне.
Та до усього — клаптичок городу
Щораз за руки смикає мене...
|
|
Молода Україно, село полюби!
І поліське моє, і далеке гірське,
Степове-вітрове —
однаково гірке...
Полюби так, як любиш пахучі хліби.
Полюби!
Некрасиве, обдерте, несміле в речах.
Закріпачені руки, впокірлива лямка...
Ти ж сама, Україно, спрадавна —
селянка,
Ти — з родини в'язальниці і орача.
Виручай!
|
|
... Неждано спалахне із-під кресал,
А як з глибин проступить таїна,
Душа уже не буде кам'яна.
Хоча нічого мертвого нема,
Та навкруги каміння — тьма і тьма...
|
Навіяно славнозвісною історією про двох закоханих вбивць і музикою
splin_-_bonni_i_klayd_[www_MP3shek_net]
|
|
Вчора, сьогодні, завтра...
|
Публікую прозовий твір Гуркіної Наталії Анатолівни. 
Свої твори пані Наталя надіслала близько місяця назад. Я через брак часу так і не створив для неї персональну сторінку на головному сайті. Тож поки публікую кілька її творів, щоб вам було цікаво переглянути її майбітню поетичну сторінку.
До Вашої уваги перший її твір, до речі прозовий, який має назву "Ми-жінки!"
|
Рабство. Воно буває різним, але є спільне:
вирватися з нього дуже – дуже важко. Цей вірш є присвятою всім хто повернувся
додому, на Україну.
Я схиляю голову перед Вашою вірою та силою духу.
Ви вдома і це головне!
|
Мирітеся, мертві,
у спокої тихих беріз,
В степах і долинах,
під травами й
під ковилою,
Усі, кому лихо виходило напереріз
Чи
то із ганьбою, чи то з похвалою...
Бо слава — шинкарка.
|
Я не боюся злоби-ненаситниці,
Що наступає на п'яти щораз.
Я не боюся лукавого сита,
Що пересіяти хоче на прах
Всі мої помисли, всі мої думи,
Всі мої кроки, струни і струми...
|
Головна сторінка поезії атора - http://virchi.narod.ru/poeziya2/gorik-.html
Горик Ніна Петрівна народилася 7 вересня 1957 року в
мальовничому селі Забужжі Любомльського району Волинської
області. Звідси простелилися її стежки у великий світ. Тут
народилась мрія стати вчителькою української мови та літератури
і перші поетичні рядки.
У 2006 році Ніна Горик очолила Волинську облорганізацію
Національної спілки письменників України (ВОО НСПУ).
|
|
Рестарт своєї долі проводжу вкотрий раз,
Complete the fifty percents…
|
|
... вогонь, який обпалює серце ...
|
|
Інколи, щоб щось сказати, достатньо одного речення... або ж одоного погляду...
|
|
Написаний для коханого "сонця" у напередодні свята 8 березня
|
|
... а я думав у мене все пройшло...
|
"ТОП++"
-
до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
